25. Нік. Проповідник

Мені стає цікаво, що ж там написала Віта, і я заходжу в чат з нею і читаю її повідомлення повністю. 

"Ніку, я сьогодні всю ніч думала про те, що сталось між нами вчора, і ніяк не могла заснути. Це так дивно… Зі мною давно не відбувалось нічого подібного."

“Сподіваюся, в хорошому плані?” — запитую я. 

"Не знаю… Мені трохи страшно щось змінювати між нами. Що як нічого не вийде? Тоді ми більше не зможемо дружити… А я не уявляю свого життя без нашої дружби."

— Дивись, йому приїхала якась доставка, — Даня торкається мого плеча і зазирає в мій мобільний. — А ти, дивлюсь, зайнятий?…

— Та то по роботі, — я ховаю телефон, вирішуючи відповісти згодом. — А раптом під виглядом кур’єра приїхав убивця?

— Давай попередимо того придурка, — пропонує Даня, він щось клацає в компі і потім каже: — Можеш говорити, я підʼєднався до його компа, він якраз заходить на сайт 18+... От старий збоченець! Натисни сюди. Він тебе почує, і навіть відповісти зможе, якщо захоче… — Даня вказує на кнопку "Ентер".

Я натискаю на кнопку і кажу:

 — Вас турбують з поліції. Ми сьогодні були у вас. Нікого не впускайте до будинку, з метою вашої безпеки і безпеки ваших близьких! 

— Якого біса! Як ви влізли в мій комп? — його голос звучить дуже здивовано. — Ану геть!

Даня в цей час підключається і до камер. 

Мужик застібає блискавку на штанях і підозріло озирається навколо. 

— Котику, я готова грати. — ми бачимо на екрані, як до кімнати заходить молоденька дівчина в костюмі кішечки. Точніше, з костюму на ній хіба що вушка і хвостик… А, нашийник ще…

— А він цікаво живе, — Даня сміється. 

— Хто то дзвонив у двері? — запитує наш “об’єкт” у своєї коханки.  

— Не знаю, — вона надуває губки. — Але твій підсобний робітник пішов відчиняти.

— Ну, добре, йди тоді сюди, — він притягує її до себе. 

— Капець, яка гидота, — не втримується Даня. — З таким і за великі гроші спати, як на мене, кошмар… 

— Диви, той помічник йде до них. Ото йому зараз влетить, — продовжує спостерігати Даня. 

— Він щось несе, може це вони їжу замовили, — припускаю я. 

— Напевно, — Даня киває.

Коханка починає цілувати старого і я вже хочу вимкнути цю, як виразився Даня, гидоту, але все ж вирішую дочекатись розвʼязки з посилкою.

Коли помічник стукає в двері, господар сердито гукає:

— Ти не можеш пізніше зайти? 

— Тут посилка, треба розписатись, написано "цінні речі", — каже той з-за дверей. — Я курʼєра не пустив, тільки взяв у нього папери. Підпишете і я віднесу їх йому назад. 

 — Добре. давай сюди, — господар простягає руку за двері і забирає посилку і аркуш паперу з накладною, розписується там і повертає папірець назад. 

— Котику, давай спочатку глянемо, що там, — просить коханка, коли він повертається на свій стілець і хапає її за сідницю. 

— Добре, можеш відкрити, — дозволяє він. — То, мабуть, ті іграшки, що   я замовив у секс-шопі.

— О, іграшки, люблю іграшки! — вона говорить так награно, що в мене це аж нудоту викликає.

Дівчина смикає скотч і починає відкривати посилку, аж раптом ми чуємо сильний вибух і камера перестає щось передавати…