Підвал став холоднішим, коли Софія, Макс і Ліза наближалися до останнього символу — великого кола з переплетеними лініями, що світилися м’яким золотистим світлом.
— Це має бути останній знак, — прошепотіла Софія, обережно торкаючись його.
Раптом простір навколо почав пульсувати, і портал між світами розширювався, випускаючи на свободу темні силуети, що повільно наповнювали кімнату холодом і страхом.
— Зло повернулося, — сказав Макс. — І воно сильніше, ніж ми думали.
Ліза швидко дістала з рюкзака стару книжку зі знаками і почала читати заклинання з щоденника.
— Нам потрібно повторити ритуал Клубу Тіней, — сказала вона. — Це єдина надія.
Софія відчувала, як її руки тремтять, але вона зібрала всю волю в кулак.
Вони почали читати слова, які колись писали учні 1957 року, і символи навколо них почали світитися все яскравіше.
Темні силуети зітхнули і почали відступати назад у портал, який поволі звужувався.
В останній момент, коли портал майже закрився, Макс спіткнувся і впав, але Софія швидко допомогла йому встати.
— Разом, — прошепотіла вона.
І в цей момент світло символів засліпило їх, і зникло все.
Коли вони відкрили очі, були вже на шкільному подвір’ї. Підвал був тихий і звичайний, ніби нічого й не сталося.
— Ми це зробили, — сказала Софія з полегшенням.
— Але Клуб Тіней живе, — додала Ліза. — І ми тепер його частина.
Три друзі подивилися один на одного і знали: попереду ще багато таємниць, але зараз — перемога.
Після того, як вони опинилися на подвір’ї школи, тиша була такою глибокою, що здавалося — навіть листя на деревах замовкло. Софія подивилася на Макса і Лізу, усвідомлюючи, що ця ніч назавжди змінила їхні життя.
— Ми зробили це, — сказала вона, усміхаючись.
— Але це лише початок, — додав Макс. — Адже зло завжди знаходить шлях повернутися.
Ліза діставала зі свого рюкзака той самий щоденник 1957 року.
— Ми повинні зберегти цей щоденник, — сказала вона, — і передати його наступним поколінням.
Вони стояли разом, дивлячись на стару гімназію, яка тепер була не просто школою, а місцем, де знову почалася історія Клубу Тіней.
Софія відчула, як з нею говорить вітер, ніби шепочучи: «Будь пильна».
І попри втому та страх, вона знала — тепер вони захисники межі між світами. Клуб Тіней живе в них.