Глава 5. Пошук символів

Наступного ранку школа здалася Софії ще більш загадковою. Підвальне світло і тіні, що тремтіли вночі, не полишали її думок. В голові крутилися слова тіні: «Знайти старі символи».

— Ми маємо розділитися, — сказав Макс, коли вони зібралися у порожньому класі після уроків. — У школі багато прихованих кімнат і коридорів. Хтось мусить шукати в бібліотеці, хтось — на горищі, а я перевірю підвал ще раз.

Ліза кивнула, дістаючи карту школи зі свого рюкзака.

— Ось тут, на плані, позначені старі кабінети, які давно не використовуються. Там можуть бути символи.

Софія глибоко вдихнула. Їй було страшно, але водночас вона відчувала, що це їхній шанс.

Першою вона пішла до бібліотеки. Під час пошуку старих томів помітила на одній зі стін символ, що нагадував змійку, яка кусає власний хвіст. Це було схоже на знак, описаний у щоденнику.

Вона провела пальцем по зображенню — і раптом почулося ледь чутне клацання. Зі стіни висунувся невеликий ящик. В середині лежала записка:

«Той, хто відкриє портал, повинен знайти всі символи, щоб його замкнути. Знайди п’ять.»

Софія швидко забрала записку і поспішила на зустріч із друзями.

Тим часом Макс, спускаючись у підвал, помітив, що повітря стало ще холоднішим, а тіні — густішими. В глибині він знайшов витравлений камінь із зображенням трикутника, оточеного колом.

Але раптом позаду пролунало тихе шурхотіння. Макс обернувся — там нікого не було, але він відчув, що за ним хтось стежить.

Макс затримав дихання і обережно просунувся вперед, підсвічуючи ліхтариком темний підвал. Тіні здавалися все довшими, і навіть повітря наче стало важчим. Він відчув холод, який ніби пронизував до кісток.

Раптом вдалині щось тихо клацнуло. Макс підняв голову і побачив, як на стіні поволі з’являється дивне світло — тонкі лінії, що утворювали складний візерунок, почали світитися блакитним відтінком.

Він крокнув до каменя з трикутником, і відчув, як вібрації поширюються від нього по підлозі.

— Це не просто символ, — подумав Макс. — Це ключ.

Водночас, в іншій частині школи Софія та Ліза зібралися біля карти, розглядаючи записку.

— П’ять символів, — сказала Ліза. — Якщо ми не знайдемо всі — портал не закриємо.

— І кожен символ — це випробування, — додала Софія.

Вони поглянули один на одного, розуміючи, що попереду їх чекають небезпеки, але здаватися не можна.

— Потрібно розділитися, — запропонувала Софія. — Я піду на горище, Ліза — у спортзал, Макс перевірить підвал.

— Будемо на зв’язку, — сказав Макс і підняв ліхтарик.

Кожен з них пішов у свій бік, і темрява школи знову огорнула їх, повна таємниць і загадок.