Чорний костюм

Розділ 9

(Чорний костюм)

               Ніколь, молодша сестра Кловіса, геть втратила голову. Вона дізналась, що Кловіс і є Snake, а по- скільки він робив вбивства, то вона вирішила його зупинити. Але, вона не бачила того, що зробив її брат. Він почав робити мирне місто із святами, та почав контролювати своє друге “Я”. Але ось тут і головне питання, а як Ніколь дізналась про брата та про те, що він і є Snake?  Це все завдяки її ще одному брату Карлу. Карл давно знав, що Snake і Кловіс це одне обличчя. Ще тоді, коли Карл вперше приїхав додому до них, щоб забрати з собою як батьків так і брата із сестрою, то він помітив в поведінці Кловіса щось дивне. А точніше те, що коли Карл почав засуджувати дії Snake, то Кловіс дуже сильно розізлився. В той момент, Кловіс почав захищати “ рятівника”, і приводив аргументи, чому він робить добро. В цей момент Карл і зрозумів, що Кловіс і є цей загадковий герой.

                 Коли Кловіс виступав на головній площі, то якраз тоді до Ніколь навідався сам Карл. Але він це сказав, не тому що не хоче більше вбивства,  а тому що розуміє, що цей Snake, може бути великою небезпекою для нього. А тому, він вирішив налаштувати те що йому дорого проти нього самого. Карл абсолютно байдуже на його сестру, йому лише треба влада. Ніколь, хоч і п’ятикласниця, але дуже схожа по характеру зі своїм братом. Вона може лише здаватися милою та веселою. Але насправді, вона дуже серйозна дівчинка. В печалі, вона прийняла допомогу від Карла щоб зупинити Кловіса.

-Ніколь, моя люба сестричка, мені шкода, що твій старший брат Кловіс і є цей Snake, але ми мусимо його зупинити, щоб він більше не зміг вбивати. Я тобі допоможу в цьому.

-Я досі не можу повірити, що він є цим вбивцею. Я хочу жити в спокійному та мирному світі. Я думала він такий самий, але виходить ні.

-Бачиш, в цьому світі важко вже вірити навіть близьким тобі людям. Але, я маю план як його зупинити, або як мінімум налякати своєю присутністю.- З хитрою посмішкою мовив Карл.

-І який це план?  Що ти задумав?

-Зараз розкажу.

              Тим часом, на головній площі міста уже святкують. Там було дуже багато різних наметів із випічками, фруктами, та різними саморобними іграшками. А посередині була велика сцена на якій виступали  різні люди. Вони співали пісні і танцювали. Це те чого хотів Кловіс ще з самого початку. Мир, свято, та ніякої війни. Сам король сидів на своєму троні, та дивився на це свято. В цей момент йому хотілось вже показати своє справжнє обличчя, але потім подумав про свою сестру і про батьків. Він вирішив показати обличчя трохи пізніше,  а саме під час одного параду. Цей парад буде в честь відкриття нового університету. Машина короля мусить проїхати прямо по дорозі в напрямку до університету. І сам король мусить різати червону стрічку в честь його відкриття. Трохи подумавши Кловіс вирішив оголосити про парад:

-Всім увага! Я хочу вас попередити про те, що вже на наступному тижні, буде проводитись парад в честь відкриття нового університету. Місце проведення буде коло бульвару Джордану Кенону. Хоч це і пішохідна зона, але там легко поміститься моя машина, а тому я буду їхати на ній прямо до університету. Сподіваюсь, ви всі прийдете. -Оголосив Кловіс.

                Геть втомлений він пішов до Ніколь в школу щоб провідати її. Зустрівши її та Боба вони не довго поговорили і пішли на уроки. Після закінчення школи вони всі разом йшли додому, а Ніколь і Боб тримались за руки. Але лише одна новина змогла засмутити Кловіса, а саме те, що Джордан Кенон і є батько Боба. Коли ті прийшли додому, то Кловіс зразу впав на ліжко, а Ніколь зразу сіла робити уроки. Все було як звичайно, поки Ніколь не сказала, що її брат Карл приходив до неї в школу. Після цих слів, Кловісу геть перехотілось відпочивати. Бо він розуміє, щоб від Карла можна чекати всього. Він дуже сподівався на те, що Карл не скаже їй якусь дурницю. Коли той спитав, що він їй говорив, то вона сказала: “ Він сказав, що у батьків все в нормі, вони спокійно живуть в палаці і передав мені нові зошити, і таких зошитів ще немає ні в кого.” Звісно вона збрехала брату, але і сам Кловіс не повірив цьому.

                У Кловіса знову почав їхати дах, він не розуміє, що саме сказав їй Карл. «Найгіршим варіантом є те, що він розкажеш хто я такий насправді, бо він дізнався що я і є Snake ще до першої нашої зустрічі. Але, в це Ніколь не повірить, вона ще маленька щоб в це вірити.»-Подумав Кловіс. Він вирішив виспатись, бо і так дуже багато чого сьогодні сталось, йому варто відпочити.

        (Пройшов тиждень)

                Уже сьогодні має відбутися парад, на якому король буде різати червону стрічку в честь відкриття нового університету. Кловіс одягнув свій костюм, і пішов прямо до своєї машини. Йому не треба було з’являтись на троні сьогодні, адже він приймав участь в параді, тому ніхто не буде задавати зайві питання про відсутність короля на троні.  

                Вже десята година ранку, всі зібрались на бульварі в очікуванні королівської машини. Сам король вийшов досить швидко і вони зразу відправились до університету. Прямуючи вперед він бачив щасливе місто із щасливим людьми. Проте, він навіть уявити не міг, що сьогодні станеться.

                  До університету було менше двухста метрів, але на горизонті з’явився якийсь новий транспорт. Це був звичайний чорний автомобіль, а на даху якого стояла дивна постать. Це був чорний костюм. Він був геть чорним, плащ,  брюки і піджак були теж всі геть чорні, але з маленьким відтінком фіолетового. А ще маска. Це була, яка покривала всю голову, але на обличчі була скляна панель. Звісно ця панель була з чорним склом, ніхто не зможе побачити обличчя, і тільки той хто вдягне цю маску зможе бачити інших. Коли машини цих двох були на відстані в десять метрів, то першим заговорив король: