Розділ 4,5 (ситуація на сході світу; майбутнє теперішнє чи минуле?)

Розділ 4

(Ситуація на сході світу)

    Кловіс почав свою діяльність. Його плани ставали все успішнішими, він зловив та покарав не одну людину. Він був дуже щасливий, що в нього виходять його задуми. Проте він навіть не здогадувався, що зараз, на сході світу йде боротьба між Японією та Британією. Британія вирішила, що в Японії можна зробити дуже гарні колонії, а їхні колонії тільки допоможуть їм в подальшій війні. Зараз техніка розвивається дуже швидко, тому проводяться не на простих танках та машинах, а на роботах, всередину яких сідають воїни, а стріляють вони з велетенських кулеметів. Це може бути схоже на казку, але це дійсно так. На даний момент Британія бориться в Токіо. Головнокомандуючий принц Карл, наказав знищити всіх хто буде стояти на шляху. Таким чином, його основна армія із ста машин поїхала колоною прямо по вулиці. Але він не зміг угадати того, що Японські війська обійдуть їх з боку та обстріляють всю британську армію.

-Що? Як вони змогли знищити моїх воїнів?- Сердито питає Карл.

-Ваша високосте, ви відправили підрозділ J-2 прямо по вулиці, цього можна було очікувати.- Відповів генерал Бартлі.

-Що ж, тоді підрозділ Q-1 та K-1, обійдіть з двох боків головну будівлю Токіо, та знищте її  основу, щоб вона рухнула вниз.- Відповів принц.

-Так, мілорд!- Відповіли всі бійці цих двох підрозділів в рацію.

    Що ж, план Карла спрацював, його військо все таки змогло обійти цю будівлю, а значить і знищити її основу. Були захоплені депутати та інші важливі персони. Британія вирішила шантажувати інші міста та чиновників погрозами, що саме зараз вони тримають в заручниках, прем’єр міністра. Якщо їхні вимоги не будуть прийняті, то британці уб’ють прем’єра. Японські чиновники вирішили- треба зібрати всю армію з міст Осака, Кіото, Наґоя, та Йокогама. Це необхідно щоб відвоювати столицю країни-Токіо.

(за двадцять хвилин до оголошення заручників Британією)

-Бартлі, ми зараз скажемо всій Японії, що тримаємо в заручниках прем’єр міністра Японії. Чиновникам це не сподобається, а тому вони захочуть відвоювати Токіо назад. Скоріш за все вони відправлять всі свою сили із найближчих міст в Токіо. Таким чином, ми можемо віддати їм Токіо, але забрати ще чотири міста. Тоді накажіть повітряним та наземним силам готувати удар по Кіото, Йокогамі, Осаці та Наґої.- мовив Карл.

-Ваша високосте, це дуже розумно, але якщо це не так, то ми нічого не зможемо отримати  і тільки загубимо Токіо.- Підмітив Бартлі.

-Ти правий, але ми це зрозуміємо пізніше. На наших радарах буде видно їхню армію. Як тільки вони з’являться на радарах, можемо атакувати інші міста, а якщо це буде не вірним планом, то як тільки японські війська пройдуть до головної будівлі Токіо, ми підірвемо землю, по якій будуть їхати японці. Ми щойно поставили туди бомби, тому нічого не загубимо.-Мовив Карл.

-Добре, якщо ви так впевнені в своїх діях, то я тільки з вами принц Карл.

-А ще одне, Бартлі,  я відправлюсь за моїм молодшим братом- Кловісом. Ви залишаєтесь за головнокомандуючого. Мене не буде певний час, сподіваюсь ви зможете довести до кінця цю війну.

Розділ 5

(майбутнє, теперішнє чи минуле?)

    Плани Кловіса здійснюються. Про такого персонажа як Snake уже знають всі. Він покарав дуже багато дітей які курять і п’ють. Школа довірилась його діям, але вони не врахували лише одного, що Кловіс не може зупинитись. Те, що він почав карати, дало йому дуже багато сил, йому це сподобалось, а тому вирішив піти до центральною мерії, щоб домовитись про ловлю наркоманів, та п’яниць.

-Пане мер, дозвольте мені ловити цих людей, які приносять нашому світу тільки страждання.

-Snake, я звісно тебе дуже розумію, але твої дії приводять в жах інших. Може ти не розумієш, але люди тебе бояться, вони не хочуть закінчити так само як той парубок. Ти ж вбив його, так?

-Я? Ні, він вбив сам себе. Йому лише треба було вийти з тієї пастки, це був урок, що не варто вбивати інших, а треба цінувати як своє так і чуже життя. Він не зміг пройти через той лабіринт,  а тому загинув він кровотечі.

-Ти дійсно вважаєш, що це добре, ти вбивця, а вбивці мають сидіти у в’язниці!

-Тоді чому в ній не сидять ті хто вбили десятки людей. Чому ви їх не ловите? Чому? Вони вам заплатили.

-Ем… ні, чого ти так вирішив.-Захвилювався мер.

-Ясно, ви продажні свині, нічим не гірші ніж вони самі, а тому я скину вас із влади, і сам сяду на це місце.

-Ага, ще чого. Охорона!

-Як банально, я припустив, що ви так зробите, а тому приготувався, двері закриті на замок із середини, а ключ маю тільки я. Плюс…

    Кловіс повернувся додому геть розчарований. Але як він втік звідти? Все просто. Після слів «Плюс…» він дістав дистанційний пульт і натиснувши на кнопку, він випустив сльозоточивий газ, який встановив минулої ночі. Він зрозумів, що навіть владу можна купити. Гірше цього мабуть немає нічого, але це не дивно, бо зараз ми живемо в світі, де все контролюють гроші, а не чистий мозок. Кловіс прийшов до висновку,  що треба діяти без згоди мера. В його команді зараз тільки десятеро людей. Вони прийшли до нього майже моментально, бо дізнались, що є така людина яка може все вирішити на краще. На даний момент, Кловіс спіймав більше ста дітей які курять, п’ють, але в це число входять ще наркомани, та п’яниці.

    Кловіс повернувся в свою кімнату, ліг на ліжко та задумався: «А чи правильний шлях я вибрав? Чому мене має турбувати думка інших, чому я маю на це впливати,  бо вони самі собі роблять гірше. Я і так живу добре, у мене з’явились друзі і ще є моя молодша сестра. Чому я маю напружуватись… Ні! Що я таке верзу, ці скоти роблять світ гірше, вони навіть уявити не можуть як роблять погано. От наприклад: йде компанія підлітків чи дорослих людей, а діти які пройшли повз подумали, що це круто , що треба і їм спробувати, а потім вони стають такими самими жахливими людьми. Тому ні, я припиню це, а потім наведу порядок в світі!