РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ З ПОРУШЕНИМ БАР’ЄРОМ

Будова шкіри та функція захисного шару

Шкіра – це багатофункціональний орган, який не лише

формує зовнішній вигляд людини, а й забезпечує життєво

важливі процеси захисту, терморегуляції, дихання, обміну

речовин і сенсорного сприйняття. Її площа становить у

середньому 1,5–2 м², і вона є першою лінією оборони організму

від зовнішніх впливів.

Анатомічно шкіра складається з трьох основних шарів (Рис.

1.1):

– Епідерміс – поверхневий шар, що визначає бар’єрні

властивості. Він складається з декількох підшарів

(рогового, зернистого, шипуватого та базального), у яких

відбувається постійне оновлення клітин.

– Дерма – середній шар, утворений сполучною тканиною,

волокнами колагену й еластину, що забезпечують

пружність, міцність і живлення епідермісу. Тут містяться

кровоносні судини, нервові закінчення, сальні та потові

залози.

– Гіподерма (підшкірно-жирова клітковина) – глибший

шар, який захищає організм від травм, зберігає тепло та

бере участь у метаболізмі [15, с. 5].
Рис. 1.1 Будова шкіри

 

Найважливішу роль у контексті клінічного макіяжу відіграє

епідермальний бар’єр, або роговий шар (stratum corneum). Саме

він визначає ступінь захищеності шкіри від зовнішніх

подразників, втрати вологи й проникнення потенційно

шкідливих речовин.

Роговий шар складається з мертвих клітин – корнеоцитів,

які розташовані подібно до «цеглинок», і міжклітинного

«цементу» – суміші ліпідів (церамідiв, холестеролу та жирних

кислот). Ця структура створює непроникний бар’єр, який

утримує оптимальний рівень вологи та запобігає проникненню

алергенів, бактерій і токсинів.

Стан цього шару визначає не лише зовнішній вигляд шкіри,

але й її реакцію на будь-яке косметичне чи дерматологічне

втручання. Коли бар’єр ослаблений – через агресивні процедури,

хвороби, стрес, кліматичні фактори або медичне лікування –

шкіра втрачає ліпідну рівновагу, стає сухою, подразненою,

схильною до почервонінь і лущення.

Для фахівця з клінічного макіяжу знання будови та функції

шкірного бар’єру є ключовим, адже:

– це допомагає визначити ступінь чутливості шкіри перед

нанесенням косметики;9

– дозволяє правильно обрати формули засобів, що не

порушують природну рівновагу;

– формує основу для етичного, делікатного підходу до

роботи з клієнтом, у якого шкіра може бути у стані

відновлення або медичних змін.

Тож, шкіра – це не просто «полотно» для макіяжу, а складна

біологічна система, до якої фахівець має ставитися з повагою,

знанням і турботою. Розуміння її будови – перший крок до

створення безпечного, клінічно обґрунтованого та

відновлювального макіяжу.
 

Як медичні та дерматологічні зміни впливають на шкіру

Шкіра – це орган, який миттєво відображає зміни, що

відбуваються всередині організму. Вона чутливо реагує на

гормональні коливання, ендокринні порушення, системні

захворювання, медикаментозне лікування та навіть на

психоемоційний стан людини. Саме тому клінічний візажист

повинен мати базові знання про те, як медичні й дерматологічні

фактори змінюють структуру, колір, текстуру та реактивність

шкіри.

1. Медичні фактори, що впливають на стан шкіри.

Онкотерапія (хіміо-

, променева та гормонотерапія).

Лікування онкологічних захворювань – одне з найбільш

агресивних для організму. Під дією препаратів і процедур

відбувається системне пригнічення регенеративних процесів, що

безпосередньо відбивається на шкірі:

– Хіміотерапія уповільнює ділення клітин, у тому числі

кератиноцитів, що призводить до стоншення епідермісу,

сухості, підвищеної ламкості капілярів, тьмяності кольору

обличчя.

– Променева терапія викликає локальні опіки, еритеми,

гіперпігментацію, у деяких випадках – фіброз або

підвищену чутливість до ультрафіолету.

– Гормональна терапія, яку часто застосовують у складі

онколікування, може спричиняти набряки, втрату

пружності, гіперсеборею або, навпаки, надмірну сухість.

Для клієнтів, що проходять або завершили таке лікування,

шкіра стає надзвичайно реактивною:

вона болісно сприймає дотики, може реагувати навіть на

нейтральну косметику. Тому головне завдання візажиста –

створити умови абсолютного комфорту, виключити будьякі

потенційні подразники та використовувати гіпоалергенні,

безводні або мінімально ароматизовані засоби [16, с. 721].

Медикаментозна терапія.11

Деякі ліки, не пов’язані з онкологією, також істотно

змінюють стан шкіри.

Антибіотики можуть викликати порушення мікробіому,

сухість або лущення.

Кортикостероїди при тривалому використанні стоншують

дерму, знижують її еластичність, провокують телеангіектазії.

Ретиноїди (наприклад, ізотретиноїн при лікуванні акне)