Глава 8: Пробудження магії

Анна прокинулася ще до світанку, відчуваючи дивне тепло, яке розливалося по її тілу. Магічна енергія ніби пульсувала під шкірою, від чого її серце калатало. Сни, що переслідували її цієї ночі, були тривожними: блискавки розривали небо, незнайомі символи світилися на її руках, а темні тіні насувалися з усіх боків.

Вона різко сіла на ліжку, важко дихаючи, намагаючись повернути собі контроль над власним тілом. Її руки тремтіли, а в голові звучав відлуння сну, від якого вона не могла позбутися.

— Ти в порядку? — голос Еліс змусив Анну здригнутися.

Її сусідка стояла на порозі кімнати, стискаючи в руках чашку з гарячим напоєм. Вона виглядала заспаною, але уважно спостерігала за Анною.

— Так... я просто... — Анна на мить замовкла, не знаючи, як пояснити свої відчуття. — Поганий сон, ось і все.

Еліс підійшла ближче і присіла на край ліжка, простягаючи їй чашку. Вона завжди була тією, хто вмів заспокоїти і підтримати в потрібний момент.

— Тут усі бачать такі сни, — сказала вона м’яко, злегка посміхаючись. — Це частина адаптації до нового життя і твоєї магії. Не хвилюйся, ти не одна така.

Анна взяла чашку, відчуваючи тепло, яке зігріло її холодні руки. Вона ще не звикла до того, що магія — це щось реальне і потужне в її житті. Іноді їй здавалося, що це все ще сон, із якого вона ось-ось прокинеться.

— Я відчуваю щось дивне, — зізналася Анна, дивлячись на свої руки. — Наче всередині мене щось росте, і я не можу цього контролювати. Сили, які я ще не розумію...

Еліс кивнула, ніби розуміла кожне її слово.

— Це природно, Анно. Спочатку це страшно, але ти навчишся. Нам усім доводилося через це проходити. Коли я вперше відчула свою магію, я теж ледь не злякалася до смерті, — вона засміялася тихо, намагаючись підняти настрій. — Але ти не одна. Тут є вчителі, які допоможуть тобі впоратися з усім цим.

— Я не впевнена, що можу довіряти деяким із них, — пробурмотіла Анна, опускаючи очі.

Еліс здивовано підняла брови.

— Ти про кого?

— Про Мортарія, — зізналася Анна. — Він занадто загадковий. Я відчуваю, що він щось приховує.

Еліс нахмурилася і на мить замовкла, обмірковуючи почуте.

— Мортарій завжди був... особливим, — сказала вона після паузи. — Він сильний і знає про магію більше, ніж будь-хто інший. Але він дійсно на твоєму боці. Я впевнена, що він не дозволить тобі зійти з правильного шляху.

Анна зітхнула, відчуваючи себе трохи краще після цієї розмови.

— Спасибі, Еліс, — вона посміхнулася своїй подрузі. — Ти права. Потрібно довіряти вчителям. Але все одно щось мене турбує.

— Це нормально, — сказала Еліс, піднімаючись. — Сьогодні у тебе буде заняття з Мортарієм, правильно? Можливо, воно допоможе тобі зрозуміти більше про себе та свою силу.

Анна кивнула і вирішила не думати про тривоги. Зараз їй дійсно потрібно було підготуватися до зустрічі з Мортарієм, який міг допомогти розкрити таємниці її магії.

---

Зала для навчання була занурена у напівтемряву, коли Анна увійшла. Мортарій стояв біля великого вікна, спостерігаючи за світанком. Його спина була до неї, але він, схоже, знав про її присутність.

— Ти готова, Анно? — пролунав його глибокий голос.

Анна вдихнула глибше і кивнула, хоча сумніви все ще жили в її серці. Вона не знала, чи була готова до того, що на неї чекало.

— Сьогодні ми будемо працювати над контролем, — сказав Мортарій, повільно повертаючись до неї. Його темні очі вивчали її, і Анна відчула легкий холодок по шкірі. — Ти вже відчула пробудження своїх сил. Але щоб не втратити контроль, ти повинна навчитися ними керувати. Інакше вони будуть керувати тобою.

Анна замислено дивилася на свої руки. Вона вже бачила проблиски своєї сили, але боялася того, що може статися, якщо вона втратить контроль.

— Як мені це зробити? — запитала вона, дивлячись прямо на Мортарія.

Він зробив крок до неї, його обличчя було серйозним.

— Для початку, ти повинна довіритися своїй магії, — сказав він, його голос був спокійним і впевненим. — Вона — частина тебе. Вона не ворог, але союзник. Спробуй відчути її, спрямувати її енергію. Я тут, щоб допомогти тобі, якщо щось піде не так.

Анна заплющила очі, зосереджуючись на відчуттях. Вона відчула, як енергія почала пульсувати в її жилах. Спочатку вона була нерівною, неконтрольованою, але поступово Анна почала її спрямовувати. Її руки загорілися магічним світлом, і вона відчула, як сила піддається її волі.

Коли вона розплющила очі, навколо її рук танцювали легкі іскри. Вона змогла це зробити.

— Добре, — похвалив Мортарій, роблячи крок назад. — Це лише початок. Ти робиш перші кроки до контролю. Але пам'ятай: сила може бути як благословенням, так і прокляттям, якщо її не контролювати.

Анна повільно опустила руки, відчуваючи, як втома накочується на неї. Вона зробила перший крок, але розуміла, що попереду на неї чекає ще більше випробувань.

— Ти зробила великий прогрес сьогодні, — сказав Мортарій. — Відпочинь. Завтра продовжимо.

Анна кивнула, але її думки все ще крутилися навколо того, що сталося. Вона починала розуміти свою силу, але в її серці досі жили сумніви. Мортарій підтримував її, але чи можна було йому повністю довіряти?

Анна вийшла з навчальної зали, відчуваючи полегшення, але й одночасно певну порожнечу. Тренування з Мортарієм було виснажливим, але це було не просто фізична втома. Її сили все ще відчувалися нестабільними, як магічний вогонь, який горить всередині, готовий спалахнути в будь-який момент.

Вона направилася до своєї кімнати, але по дорозі її наздогнав голос, знайомий і приємний.

— Анно!

Обернувшись, вона побачила Еліс, яка вже чекала її в коридорі.

— Як пройшло? — запитала вона, цікавим поглядом дивлячись на подругу.

Анна лише зітхнула, намагаючись знайти слова.

— Складно, — чесно відповіла вона. — Магія — це щось... величезне. Я відчуваю її силу, але поки що мені не вдається її повністю контролювати. Але Мортарій... він справді допоміг мені зосередитися.