12 частина

                                                     12 частина
 Ввечері Аліса повернулася додому. Мачуха і її племінничок  сиділи за колись їхнім  сімейним столом в їдальні і вечеряли.
-Алісо, сідай повечеряй з нами,- запропонувала Наталя Львівна.
-Гаразд, повечеряю, я геть зголодніла,- миролюбиво промовила дівчина і підсунувши стілець, сіла на своє місце, за яким вона сиділа за цим столом протягом багатьох років.
-Як пройшов твій день, дівчинко?- поцікавилася Наталя Львівна.- Що ти плануєш робити далі? Як твоє навчання? Ти багато пропустила, тепер треба наздоганяти...
-Так, я планую продовжити навчання,- Аліса з апетитом відкусила великий шматок стейка, - а ще я планую зробити в цьому домі ремонт  і хочу оформити інтер'єр на свій смак.Адже тепер я тут господиня, згідно заповіту, який залишив батько...
   Наталя Львівна здивовано поглянула на падчерку:
-Заповіту? Ігор написав заповіт?!
-Так, виявляється він написав його відразу після трагедії, в якій загинула моя мама...Він тобі теж не говорив про цей документ?
-Ні...
-Ось, можеш ознайомитися,- Аліса простягла мачусі завірений нотаріусом заповіт.
   Наталя мовчки вивчала документ, вичитуючи кожне слово, а потім повернула його падчеркі.
-Так що я не затримую вас в своєму домі, і буду дуже рада, якщо ви звідси поїдете найближчим часом,- Аліса зверхньо поглянула на мачуху і посміхнулася.
-Дівчинко, я прекрасно розумію, що я тепер ніхто в цьому домі, і обов'язково звідси поїду. Але мені потрібен час, щоб зібрати і вивезти звідси свої речі і устаткуватися в іншому домі...
-Добре. Скільки тобі потрібно часу, щоб вибратися звідси?
-Мінімум тижня два, не менше.
-Гаразд, сподіваюся, що через два тижні я вас тут вже не побачу. Гарного вам вечора!- Аліса встала з-за столу і, залишивши спантеличену Наталю та Влада, пішла у свою кімнату.

-Ти чув, що це дівчисько сказало?!- Наталя міряла спальню семимильними кроками, звертаючись до коханця,- чув?!
-Так, чув,- зітхнув Влад.
-От паскуда малолітня!- Наталя змахнула з вії непрохану сльозу.- Довела батька до могили, а тепер з'явилася тут...господиня!
   Діставши з пачки тоненьку дамську сигарету, вона тремтячою рукою черкнула запальничкою.
-А вона і справді господиня тут, Ігор все своє майно заповів їй, і вона має повне право виставити нас звідси!
- А як же ти? Хіба ти не маєш права на частку майна свого чоловіка?
- На жаль, не маю...Ось якби вона не з'явилася в найближчі півроку, тоді б я стала єдиною спадкоємницею . А зараз я тут дійсно ніхто... Ненавиджу це дівчисько! Мені зараз хочеться вбити її чи придушити,- зі злістю прошепотіла Наталя Львівна.
- Навіщо ж самій руки бруднити? Краще найми кілера!- похмуро пожартував Влад.
 Він розумів, що незабаром його життя в цьому шикарному домі закінчиться, і про це було неприємно думати, адже він швидко звик до розкоші.
-Кілера кажеш?- в очах Наталі промайнули лихі вогники,- а це гарна ідея, мій коханий хлопчику!
-Наталю, я ж просто пожартував!- Влад злякано поглянув на коханку.- Ну з'явилося це дівчисько, ну і біс з нею! Нехай живе в своєму домі, господарює. А ти переїдеш в свою квартиру, до мене, і ми будемо з тобою жити як всі нормальні люди.
-Владику, ми не зможемо з тобою жити як всі нормальні люди, і ти це прекрасно розумієш! У тебе судимість, і з нею ти не зможеш ніде влаштуватися на роботу. До того ж у тебе немає ні професії, ні освіти, ні досвіду роботи...Як ти збираєшся заробляти гроші? А я звикла жити в розкоші, звикла, щоб мене забезпечували!
- Але ж у тебе є салони краси і прибуток від них.
-Прибуток від тих салонів просто мізерний проти мільйонів, які приносять компанії Журавського...Я не допущу, щоб ці мільйони дісталися цій малій паскуді! І у нас залишається єдиний вихід - ми повинні знищити її, зробити так, щоб вона зникла назавжди!
-Але як ти збираєшся це зробити?
   Наталя пильно поглянула на Влада:
-Відкривай вино, зараз щось придумаємо.
   Влад відкрив пляшку дорогого вина і наповнив два кришталеві фужери на тоненьких ніжках. Наталя взяла фужер тонкими доглянутими пальчиками з довгими червоними нігтями і повертіла його в руках, пильно вдивляючись в густу рідину темно-червоного кольору на дні.
-Дійсно, Владику, у нас лише один вихід - вбити  цю малу паскуду. І потім я стану єдиною спадкоємницею статків Ігоря, і ми будемо жити в шоколаді.
-Наталю, ти в своєму розумі? -Влад злякано дивився на подругу.- Що ти таке кажеш?!
- Не збивай мене, будь ласка, з думки,- тихо відповіла та,- нам потрібен кілер!
-Який кілер? Що ти говориш?! І де ти його будеш шукати? Подаси оголошення в газету чи плакат напишеш: "Шукаю кілера для доньки"? Так?
- А ми не будемо нікого шукати, кілером будеш ти,-Наталя знову пильно поглянула на коханця.
-Я??!!!- Влад злякано поглянув на подругу,- чому я?!
-Тому, дорогенький мій, що у тебе вже є певний досвід в подібних справах. Ти ж у нас так би мовити професіонал...
-Який професіонал, Наталю? Про що ти кажеш?! Я нікого не вбивав, я не вмію вбивати ні людей, ні тварин, нікого! Ти в своєму розумі? Я не зможу її вбити!!!
-Зможеш,- впевненно промовила Наталя, дивлячись Владу  прямо в очі,- зможеш, хлопчику мій, у тебе просто немає вибору...Ти ж розумієш, що гроші, які я витратися на  тебе, на твоє утримання, потрібно віддавати. Ти ж не маленький, все прекрасно розумієш, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці.
-Це що, шантаж?- голос Влада затремтів від розчарування і образи,- ти ж сама мене підібрала на вулиці, сама витрачала на мене гроші, зробила своєю секс-іграшкою, а тепер говориш, що за все це мені потрібно платити?! А як же кохання, про яке ти мені весь час стверджувала?!
-Кохання- коханням, але платити доведеться, моє сонечко.
-Знаєш що? Іди ти під три чорти! Стара дурепа! Збоченка! Маньячка!- Влад поквапом одягався. Наталя з посмішкою спостерігала за ним.
-Припини істерику, дурненький! Все одно ти від мене нікуди не втечеш. Йди відпочивай, а завтра продовжимо цю розмову.
   Влад, накинувши джинсовий піджак, вискочив з кімнати, голосно грюкнувши дверима.
   Того вечора до маєтку він так і не повернувся...Наталя Львівна декілька разів набирала його номер, але він не відповідав.
-Невже і справді злякався?- розчаровано міркувала вона, набираючи номер Влада. Тієї ночі вона майже не зімкнула очей, ретельно продумуючи план по знищенню Аліси Журавської. Те, що її потрібно терміново прибрати, вона вже вирішила остаточно, і те, що зробить це вона руками Влада, теж було зрозуміло. Тепер потрібно було зробити так, щоб в найвідповідніший момент він не злякався.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   
   Вранці вона, не поснідавши, сіла за кермо свого автомобіля і поїхала на розшуки свого коханця.
    Аліса, спустившись до сніданку у їдальню, зраділа, що  за столом немає ані мачухи, ні її племінника. Вперше за останні місяці вона спокійно поснідала  і поїхала в університет.
   Наталя Львівна довго стояла під дверима своєї квартири, в якій останнім часом жив Влад.Але на її наполегливі дзвінки ніхто не відкривав. Скориставшись своїм комплектом ключів, вона нарешті зайшла в приміщення. 
   Влад спав, розтягнувшись на повний зріст на шикарному італійському ліжку прямісінько в одязі, а навколо на підлозі стояли пусті  пляшки з-під алкоголю.
-Владе! Прокидайся!- Наталя торкнулася до його плеча.- Ти чуєш?
   Хлопець не ворушився. 
-Владе, прокинься!- Наталя з силою смикнула його за рукав. Хлопець нарешті ворухнувся, підвівся на ліжку і з великим зусиллям розплющив очі.
-Відчепися від мене, дурепо!- прошепотів він, побачивши перед собою Наталку і знову впав на ліжко.
   Наталя, не довго думаючи,вліпила своєму коханцеві дзвінкого ляпаса.
-Це тобі за  дурепу! А тепер вставай! Швиденько!
-Відчепися!
    Наталя схопила Влада за сорочку і потягла його в ванну кімнату. Той пручався як міг, але жінка не звертала на його пручання жодної уваги. Вона затягла його до ванної, відкрила кран з холодною водою і , схопивши його за потилицю, підставила під льодяний потік його голову.
   Хлопець, намагаючись вирватися із чіпких рук коханки, ненавмисно штовхнув її і вона впала на підлогу, боляче вдарившись ліктем об кахлі. Вона злякано зойкнула і і заплакала від болю, образи та розпачу.
   Влад декілька секунд розгублено стояв посеред кімнати, намагаючись зрозуміти, що сталося. А потім кинувся до ридаючої на підлозі жінки.
-Наталочко, пробач, я не хотів!- розгублено шепотів він,-пробач, кохана!
   Він нарешті зрозумів, що своїм необережним вчинком він ледве не зруйнував своє подальше життя. Тому що якщо Наталя його не пробачить, він знову опиниться на вулиці, без грошей і житла.
-Пробач, Наталю!-він цілував їй кожний пальчик, намагаючись вимолити прощення. Будь ласка, пробач!
   Серце Наталі радісно затьохкало від радості: нарешті хлопчик дозрів!
- Ти хочеш, щоб я тебе пробачила?- запитала вона, пильно дивлячись хлопцеві в очі.
-Так, звичайно хочу!
-Тоді вбий Алісу!
-Наталю, ти знову за своє?
-Владе, ти мене дуже образив! Мене, розумієш? Я дала тобі все, про що  можна тільки мріяти- гроші, житло, одяг, дала тобі право володіти моїм тілом! Я зробила для тебе все, що було в моїх силах, все, що могла, а ти...не можеш виконати одне-єдине моє прохання... Але я не можу примусити тебе це робити, це не в моїх силах. Не хочеш- не виконуй. Але в такому разі між нами все скінчено. Я більше не хочу тебе бачити ні в своїй квартирі, ні в своєму житті!
-Але від твого прохання залежить життя людини...Я не можу його виконати! Чуєш, не можу!
-Тоді прощавай! Щоб сьогодні тебе тут не було!
-Наталю, зачекай!- Влад нерішуче завмер посеред кімнати.- Зачекай, я...я ...згоден!
-На що згоден?
-Згоден вбити заради тебе те дівчисько!
-Справді?- зраділа Наталя Львівна.
-Так,- тяжко зітхнув Вадим.