– Як справи у справжнього тебе?
Він зробив затяжку й сказав:
– А хто був я по відношенню до того, ким я став? Я зібрав усі пазли, які називаються зараз моєю свідомістю. Це як заповнювати шафу текстами про відповідні враження людей. Постійний аналіз породжує суб’єктивні психотипи. А зустріти щось нове, аналітично цікаве, це – велика рідкість. Можна синтетично вивести ілюзію, зробити свого героя й стерти чиюсь індивідуальність, а потім назвати це почуттями.
– Але насправді не існує свободи волі, наш мозок швидше обробляє інформацію на рівні підсвідомого.
– Дивлячись, у якій фізичній фазі перебуває суб’єкт, який у нього фазовий перехід на рівні емпатії. Але ідея збереження, тобто вихід із психологічного діалогу, грає роль каталізатора свідомості. Я не сильний в психології, але збереження завжди важливіше за розмноження, втрата досвіду нівелює всю інволюцію, або, говорячи простіше, послати можна всіх. Якщо дивитись з точки зору заряду, то плюс і плюс притягуються, мінус на мінус притягуються, плюс на мінус відштовхуються. Ще є залежність від відстані як психологічного впливу. В системі можуть формуватися димери (два), ексимери (три) і кластери (більше трьох). Заряд зберігає якусь частину своєї енергії при взаємодії з іншим зарядом, або, якщо є вплив сильнішого заряду (суб’єкта), то заряд (об’єкта) нівелюється. Енергетично це – економія матерії по відношенню до енергії. Якщо потенційна енергія вища, то вона володіє більшою функціональністю, ніж кластер (геній – соціум). Також існує лінгвістична протидія фазового переходу (2D в 3D) з думки в слова, тобто змінюється розуміння проблеми з інтегральної в суб’єктивну. Скалярна величина не має напрямку (соціум), на відміну від вектору (харизми) з властивістю заряду (волі).
#4582 в Сучасна проза
#4833 в Різне
свідомість і геніальність, емпатія та раціоналізм, соціум і воля
Відредаговано: 22.01.2019