ЕПІЛОГ

Найправильніші та найважливіші рішення завжди на поверхні. Просто ми без кінця ігноруємо їх, бо нам вічно здається, що десь там далеко і недоступно все значно краще, цінніше, смачніше. яскравіше.

Завтра у нас з Вікторією десята річниця шлюбу, а я досі з посмішкою згадую наше експрес-весілля. Вона думала, що я жартую, коли ми прийшли до відповідної інстанції, але мені було не до жартів. Я вперто не хотів помічати того, що поруч зі мною була неймовірна дівчина, а коли ми стали чоловіком і дружиною, ланцюжок біди та негараздів в моєму житті завершився.

Якась магія!

Все стало таким простим, зрозумілим і цікавим, що досі дивуюсь.

Два місяці тому Віка народила мені сина. Каже, що Іван молодший моя точна копія. Без цицьки не засинає і любить, коли йому цілують вушко. Наші старші донечки Ліза та Маня рудокосі принцеси, як мама, чи монстрики, які зараз гостюють у бабусі і, якщо чесно, я не заздрю козам, яких вони мучають щодня. Це в них від матері, любов до тварин. Не заспокоються, поки не згодують худобі відерце яблук чи грушок.

Якщо доні хочуть зробити когось красивими і щасливими, їх неможливо зупинити. Ага. Понаплітали козами стрічок біля хвоста. Комедія!

Я щасливий. Мій світ тримає Віка і малі. На річницю в мене для неї сюрприз — романтична подорож для нас двох до Італії. Вже домовився з мамою, щоб пригледіла за всіма нашими гарбузиками. Сміється, просить бути обережними, бо приїдемо з відпустки ще з одним кіндер сюрпризом. Всяке може бути. Моя дружина дуже гарна, з роками стає тільки гарнішою.

Віка неймовірна мама, але я хочу трохи нагадати їй і про наші стосунки.

ВІКУСЯ: Малючок нарешті нормально спить. А я скучила за тобою. Дуже. Може сьогодні влаштуємо собі СПА на дому? Массаж, тепла ванна, ти і я. Що думаєш?

ІВАН: В мене зараз зустріч з новим замовником. Консультація по реконструкції будинку. І я весь твій, мала!

Після народження сина в нас ще не було можливості побути удвох. Щойно думаю про це, робота одразу тікає навіть не на другий план. Бачу свою рудокосу красуню на простирадлах і…

Абсолютно не очікую побачити перед собою Діану.

— Вітаю, яка зустріч! Маєш чудовий вигляд, Іванко! Майже не змінився. Що ж, нам буде комфортно працювати разом. Може згадаємо дещо спільне.

Моя компанія проектує та ремонтує житлові будинки, це завжди амбітні та цікаві проекти, але я не був готовий до такого. Діана хитро мружиться, з її плеча спадає бретелька домашньої шовкової сукні. Наче випадково. Деякі люди не змінюються. Дзвінок у двері витягає мене з забуття. 

За ними юнак з букетом багряних троянд, він дивиться на Ді так само, як колись на неї дивився інший студент.

— Кирило, ти невчасно. Дякую за квіти, але тобі краще піти. Я напишу тобі сама.

Нічого не змінюється. Діана хіхікає, хитає головою і:

— Знаєш, а ти таки змінився. Годинник дорогий, погляд інший і вигляд загалом солідний. Цікаво чи інші речі такі самі, як я запам'ятала.

— Ага, зовсім не в твоєму смаку тепер. Старий для твоїх ігор.

— Хм, ну знаєш. Для деяких хлопчиків можна зробити виключення. Я думала про тебе. Багато.

— Я одружений і маю прекрасну родину, Діано. Сюди приїхав працювати. Все інше мене не стосується.

— Годі тобі, Іване. Ще скажи, що ти мене не хочеш. А щодо твоєї дружини, то ми можемо їй нічого не казати. Це буде наш маленький секрет, ми ж не чужі, так?

Господи, чому це так гидко?

— Питання не в тому, що про це знатиме вона, а про це знатиму я. Чхати ти хотіла на поняття вірності та відданості коханій людині, але це не означає, що я мушу грати за твоїми правилами. Ти можеш робити все, що захочеш. Жити твоє життя за тими правилами, які цікаві тобі. В мене своє життя. Прощавай, Діано.

—Стій, а робота? 

Слухати її не збираюсь. Телефоную керівнику і прошу передати цей проект іншому спеціалісту.

ВІКУСЯ: Диви який кумедний!

Дружина надсилає відео з нашим кнопом, який заслинив все перед собою і гулить, ніби наспівує якусь пісеньку. Набираю її:

— Кумедний, весь в тебе!

— Ну ні! Весь в тебе, починаючи з білявого чуба! Ти скоро будеш? Замовила твою улюблену піцу.

— Я кохаю тебе. Вже їду.

— І я тебе кохаю. Чекаю!