Глава 40. Іван

— Я… Я голий. В нас з тобою щось було? Я тебе образив??? Якщо я скористався тобою, господи боже! Не пробачу собі ніколи! — думка про це наводить на мене страшенну паніку, бо фантазія чи спогади підкидають дивні речі.

— Та заціпся ти, Голодупенко! Було б добре, якби ти скористався вбиральнею, коли тобі стало зле, тоді б на тобі може залишилось більше одягу. А так він весь валяється забльований трохи далі в кутку. Прати я тобі його не збираюсь, і не проси! Якось сам, любчику, сам! А щодо того, чи було між нами щось… Ти звісно ласий шматочок за версією дівчат з універу, але я вже казала, що мене зараз цікавить навчання. Бізнес, гроші, кар’єра, а не побігеньки за голодупими красенями. До того ж, я б ніколи не дозволила, щоб мій перший раз трапився отак бездумно і з хлопцем в абсолютно неадекватному стані. Хоча… Думаю, навіть Аріна з її наполегливістю була б абсолютно безсилою перед твоїм бажанням плакати і спати. До речі, хропів ти також, наче маленький тракторець! Тож в мене незабутні враження про нашу першу ніч, коханий!

Ніяковію, спалахую червоним і почуваюся абсолютно засоромленим.

— Вибач, — тихенько шепочу собі під носа  і погляду на дівчину підвести не можу.

— Ти краще, коли до тями прийдеш, матері набери. Поки я пояснювала поліції, що ти нормальний і я можу просто забрати тебе додому, вона телефонувала разів тридцять. Довелося взяти слухавку, але я не врахувала, що це буде відеодзвінок. Тоді ми вже їхали в таксі до гуртожитку, ти майже дрімав на моєму плечі і з якогось дива весь час намагався натягнути каблучку мені на пальця. Я б і рада з тобою сперечатись, але ти ж боров сильний! Я злякалась і виклик скинула, але стало якось не по собі, якщо чесно. Вона ж хвилюється, тому я їй набрала пізніше. Збрехала, що ти щось святкував, а потім заснув. Капець якийсь, Гриценко! Чому вона після цих слів розплакалась і сказала, що її син гарну обрав невістку? Коротше кажучи, наступного разу сам розбирайся, я звільняюсь!

Віка тараторить, а я намагаюсь скласти повну картинку з усіх цих уривків. Виходить погано, але вже щось. Згадка про те, що Діана поїхала і навіть не збиралась зі мною рахуватись досі болить. Однак і мій вчинок з нічним клубом ідіотський абсолютно.

Якби ти бачив мене таким, батьку, ти б був розчарований мною.

— Стоп, а ти як опинилася в тому клубі? Невже відпочивала там? От ніколи не повірю!

— Та звісно ж ні! Я тобі телефонувала, бо мені потрібна допомога з нашим спільним бізнесом. Кінець семестру, всі бояться втратити стипендію, тому і прокидаються в останню чергу. Я просто фізично не встигаю. Слухавку взяв бармен і…

Зі слів Віки я допився до чортиків, витратив всі гроші, які мав, а потім просто вже не було чим заплатити. Староста однозначно не збиралася приїжджати за мною, але коли почула, що працівник закладу викликає поліцію, просто не змогла інакше. Не пригадую, щоб катався на машині з мігалками, тож певно доля правди в цьому є, але біль у потилиці спалахує миттєвою згадкою про те, як тендітна дівоча долоня дає мені потужного підзатильника.

А ще я максимально вдячний Вікторії за те, що вона ніяк не коментує факт наявності в мене каблучки. Я не готовий про це думати, не готовий навіть перед самим собою визнати всю іронію і біль від вчинку моєї Ді. Потрібно перестати її так називати навіть в своїй голові.

Віка занадто розумна дівчина, щоб не скласти два плюс два і не зрозуміти простих речей...

Ти просто іграшка, Іване. Тобою погралися, тобою знехтували, а тепер немає в тобі потреби тому не ний і живи далі. Тільки як?

— Тримай. Це братові речі. Я їх іноді таскаю, бо теплі і зручні, але мусиш повернути! — на цих словах мені просто в обличчя летять якісь речі, — І мені потрібен твій мозок, Гриценко. Щоб там в тебе не трапилось, гроші зайвими не будуть, так? Так!

Посміхаюсь, бо це саме те, що треба!

Єдина проблема, що цього разу курсова робота дійсно складна і зробити все швиденько не виходить. Однак за словами Віки тут і гроші відповідні, тому ми весь день займаємось цим проектом і тільки під ніч розходимось по домівкам.

Повертатись на пари після всього якось дивно і трохи емоційно. Я всюди бачу Діану, хоча її тут немає і не може бути, але найгірше для мене особисто відбувається саме тоді, коли починається остання пара Герасименка. Таке приниження годі й уявити...