Глава 8: Звір

Опинившись в світі системи, Керо сонно розплющив очі. Попереду на нього чекали ще два з половиною дні ходьби до розбійницького лагеря, що не віщувало хороших відчуттів

Керо сонно розплющив очі, він погано спав, тому відчував сонливість, а через смерть близької людини до сонливості добавилась ще подавленість з нотками агрессії

Дорк з перших вхилин, відколи проснувся Керо відчув, що щось не так, але вирішив не запитувати

…

У лісі було багато живності та води, тому ми навіть не брали великі запаси їжі, кожні кілька годин нам зустрічалися кілька птахів, оленів, лисиць, навіть один вовк, це можна вважати уроком зі стрільби з лука, доречі, як виявилося – звання глави клану – не пустий звук. Коли член нашого клану вбив лисицю, то отримав лишень 4.75 очків досвіду, а решта – 0.25 очків перейшли до мене! Якщо порахувати, то це 5%. За день переміщення ми знаходили багато звірів, тому мої очки довсіду росли доволі швидко. Всього за день було вбито 3 птаха(загалом 15 очків досвіду), чотири лисиці(20 очків), один олень(10) та один вовк(20). З цих істот я зміг власноруч вбити лише одну лисицю. Воно й не дивно – коли в лисицю летить п’ять стріл, то шанс отримати очки досвіду = 1\5.

Але! Я ж глава клану. Загалом люди в моєму клані отримали 60 очків досвіду, отже я отримав 3 очки довсіду + ще п’ять за власноруч вбиту лисицю. І от, чверть шкали потрібної для підвищення рівня вже заповнена. через декілька десятків годин ми будемо атакувати табір розбійників. За нашими з Дорком розрахунками, за лідером мали вже відправити загін. Ми дуже добре тренувалися сьогодні, тому декілька селян вже змогли трохи зрозуміти, як правильно стріляти з лука але цього не вистачило на новий рівень, якби я зміг убити ще оленя чи кілька лисиць, можливо я зміг би з впевненістю повести сіл в атаку, але зараз надію на перемогу – 40-50%, навіть якщо я зможу підняти силу, шанси дорівнюватимуть 60-70%, але це буде набагато краще, ніж зараз. Ми вирішили розбити ще один табір, адже треба якось відпочити перед битвою. Після сну, настав час йти зі світу, я дуже втомився, це був найгірший день у моєму житті. Слава богам, що це незабаром закінчиться

(Вихід)

…

Розплющивши очі, я звик до легкого ефекту сонності після перенесення, дивлячись на мене, вже не можна було б сказати, що ще секунду назад я…спав. Навіть не думаючи, я сів на ліжко, щоб не заснути. Взявши до рук телефон, час показував 6:50, у мене залишався час до сніданку, тому я попрактикував звичку лідерства. Дуже дивно, але мої бажання змінилися – тепер я не хотів викликати лише повагу в людей. Моя навичка лідерства трохи змінилася, тепер я віддавав ноткою холоду, що добре вписувалося в мій зовнішній вигляд. Я вийшовши з кімнати о 7:10 і почистивши зуби, я поїв разом з сестою та батьком. Здається, батько вже трохи отямився. Сьогодні він вже розказав один жарт, який доволі таки часто говорив. Після сніданку, батько поїхав на роботу, кивнувши мені, ніби натякаючи, що все в нас добре і не варто поки що розказувати Юлі про Еллу. Таак, це – здібність усіх чоловіків – розуміти один одного з простого кивка

Учора я забув допомогти сестрі з домашнім завданням, а ця маленька лялечка «забула» нагадати, тому нам прийшлося дуже швидко все виконувати за десять хвилин до початку її уроків. Ми пробіглися до молодшої школи, я завів сестру і вийшовши за територію школи – вдихнув свіже повітря…ніби я відчув свободу – не потрібно було притворятися хто я і що буду робити. Я швидко побіг додому та не роздягаючись ліг на своє ліжко та ввійшов в світ системи

…

В мене є приблизно 28-30 годин в світі системи, після цього прийдеться вийти зі світу системи та забрати сестру з школи. Оскільки в мене ще є стільки часу, то я цілком можу встигнути дойти до лагеря розбійників, але враховуючи потрібний час на сон…через 12 годин нам потрібно буде відпочити 4 години. І потім нам ще йти мінімум 12 годин, ні, я не можу впевнено говорити, що зможу дойти до лагеря за цей час.

Ми продовжували йти, ноги боліли дедалі більше, але

«сила +1»

Ці слова були як золото посеред пустелі. Я не знав що тут можна прокачувати характеристики фізичними вправами!

Хоча цю одиницю сили я майже не відчував, але якщо згадати стан мого тіла декілька днів назад – тепер він краще, я 100% зміг би побороти минулого себе

Як я і говорив, ми йшли 12 годин, після чого встали перепочити. Деякі люди вирішили поспати, а інші їли м‘ясо нещодавно впольованих істот. Оскільки зараз був день, то можна було розпалити вогнище, це не принесе багато зайвої уваги. Я вирішив поспати. Заплющивши очі, я провалився в сон.. я бачив нашу щасливу сім‘ю, чому нашу? А тому що тут була моя сім‘я та сім‘я Керо зі світу системи. Всі ми дружньо їли смачну вечерю та святкували якесь дивакувате свято. я розумів що це сон, але не міг нічого зробити. Трохи поговоривши з моєю…мамою, вона мала вигляд себе в молодості

-Керо…

Мама протянула до мене свою руку та погладжуючи продовжила

-…монстр!

Крик матері, і я різко вскочив з землі. Дорк трохи відійшов від мене, адже не очікував таких різких дій з моєї сторони

Та зараз було не до тактовності

-що сталося?

Я все ще трохи не розумів де я, але крики моїх людей швидко привели мене до тями

-..на нас напав монстр! Так, потрібно швидко з ним розібратися!

З однаєї сторони нашого місця відпочинку було скупчення людей. Приблизно 10 з 15 людей вже підійшли. Я швидко вийняв всій меч та наблизився до інших

-рааррр

Це був звіриний крик, але чомусь нагадав мені…кота. Я вистрибнув з натовпу зівак та побачив його!

Півтора метра в висоту, два в довжину та один в ширину. Велике мохнате чудовисько. Очі величезні, видно білі вуса та пушистий чорний хвіст. Ці хижі очі дивилися на мене..як на жертву!

Доволі страшно було знаходитися так близько до цього звіра. Я не встиг довго постояти, адже монстр вирішив напасти на мене!