Глава 5: Проблема

Тук-Тук!

Розплющивши око і побачивши ранок, я швидко піднявся з ліжка і підбіг до вікна. Біля дверей мене чекав той самий Дорк, але тепер без плаща. Він був одягнений у шкіряну броню і з мечем. Мабуть хоче розпочати розробку стратегії

-привіт

Відчинивши двері зсередини, сказав я.

-привіт, глава

трохи неприродно пролунала фраза привітання

-Я хотів би почати розробку стратегії, це буде корисно, особливо для сну, більша частина селища сьогодні не могла заснути через думки про майбутнє

Він вирішив не згадувати те, що більшість цих селян вперше вбивали, можливо щоб я менше роздумував, але це дивне рішення з його сторони

-зрозумів, Дорк, заходь

Запропонував я йому спочатку пообідати, від чого він не зміг відмовитися. Поївши яєчню з хлібом, я розпитав, що про мене думає клан. На це запитання він відповів:

-все що ти чув учора в лісі, є правдою, всі крім Мела вважають тебе гідним місця глави селища

Ми поговорили про вчорашнє, чим далі ми розмовляли, тим більше псувався мій настрій, адже вчора був шалений день – смерть батька, перше вбивство. Сам не розуміючи цього, я різко змінив свої думки на більш оптимістичні – мене очікують пригоди в цьому новому світі!

Доївши та вмивши обличчя, ми сіли за стіл і почали думати

-Чи є у нас карта земель?

-Так, вона трохи стара, але єдине що змінилося з тих часів - кількість сіл, ланшафт залишився незмінним

-Добре, неси

Зачекавши п'ять хвилин, у двері увійшов Дорк із картою, поставив її на стіл та розгорнув. Йому трохи не подобалося моє ставлення до нього, адже я «заставив» його принести карту і навіть не сказав «будь ласка», але я не звик говорити такі слова чужим людям. Не дивлячись на те, що в мене є безліч спогадів зв’язаних з ним, це не мої реальні спогади.

-карта показує близько ста кілометрів навколо села

Показавши мені розташування села та табори розбійників, які знаходилися приблизно в двадцяти кілометрах один від одного. Ми почали думати. Обговорюючи можливості близько години, ми встигли випити один чай і прийти до стратегії, яка найкраща. Біля нас не було жодного іншого села, всі вони виїхали в перші місяці розбійництва, тому ми не могли покликати допомогу. Оглядаючи карту, виявилося, що табір майже повністю оточений горами, які нелегко подолати навіть скелелазам із мого світу. Площа з радіусом один кілометр оточена горами і з входом шириною сто метрів, який, до того ж, просідав нижче рівня землі, що зробило невеликий ставок. Це фортеця, створена природою! Якщо хоча б половина розбійників піде, у нас буде шанс захопити їхній табір, після чого буде простіше захистити себе від ворогів. Наша стратегія полягала в тому, щоб винести всі цінні речі з села і приховати їх неподалік, після чого вирушити до табору, убити людей вночі з луків і вичікувати ворогів, вдавши розбійникам, після чого в засідці убити їх.

Закінчивши мислити і трохи відпочивши, зараз була 12:00. Якщо я правий, зараз має бути близько шостої-сьомої години ранку в реальному світі, що означає, що треба «виходити з системи», одягнутися і йти «вчитися», але в мене проблема… як вийти!? Я забуув

(система, як вийти?)

Подумав я, сподіваючись на відповідь

«подумайте про вихід»

І як я одразу не додумався? Уявивши собі вихід зі світу у вигляді дверей, на мене наринула сонність.

Прокинувшись, я подивилися на телефон. Ніякого темного екрана не було видно, а навіщо мені він? Я можу подумати в голові про систему, адже так… так?

(статус!)

Ім'я: Керо

Раса: людина

Професія: глава клану «десять ластівок»

Рівень: 1 [20/100]

Сила: + - [7]

Інтелект: + - [15]

Удача: + - [41]

Вільні очки: 0

Фух… все в нормі, але зазвичай у статусі пишуться мистецтва чи вміння, але й без цього добре

-Братику! ти вже прокинувся... другий день поспіль...

Похмуро підійшла Юля, після чого душе швидко побігла до себе в кімнату

Швидко одягнувшись і вмившись, я спустився до вітальні. Усі вже їли, тож я швидко сів на своє місце і приєднався до них, адже у нас доволі таки велика сім’я, якщо я зараз не поснідаю, то буду голодати аж до вечора. Побалакавши трохи, ми почали йти у справах. Я відчував себе дуже незручно, мені хотілося розповісти про систему, але тоді це може поставити їх під невідому мені загрозу, для початку треба дізнатися, чи хтось хто може завдати мені або моїм рідним шкоди через цю систему чи інформацію про неї . Сьогодні батьки пішли швидше, ніж ми з Юлею.

-Не хочеш чогось смачного?

Запропонував я сходити до магазину перед школою

-а можна?

-звісно!

Щоб не запізнитися до школи, ми швидко зібралися і вирушили в дорогу

-що саме ти хочеш?

Зазвичай я купую кілька видів по кілька штук, але зараз у мене не дуже багато грошей, всього 300 грн плюс мені треба ще купити їсти на вечір

-Я хочу такі маленькі, круглі і зі згущеним молоком всередині!

-Добре, але ти знаєш, що робити

-звісно! (Вона кивнула) нічого не говорити батькам!

-молодчинка!

Погладив її по голові, ми зайшли в магазин. Магазин маленький, але завжди наповнений натовпом, о дванадцятій годині тут збирається стільки людей, що забратися сюди майже не реально

-Дайте ці маленькі тістечка

Сказав я, коли ми пройшли п’яти хвилинну чергу

Коли я говорив це, мені спало на думку: якщо я стану культиватором у світі системи, чи означає це, що я стану культиватором тут, у реальному світі? Треба буде випробувати. Так як я ще не культиватор, то мені потрібно щось таке..легке для випробування.. я вирішив спробувати використати навичку лідерства на Юлі, адже її можна вважати моєю підлеглою, адже вона слухається мене, адже так? Купивши тістечко і вийшовши з магазину, ми сіли на найближчу лавочку, щоб поїсти і ні з ким не ділитися. Під час невеликого перекусу я почав застосовувати лідерство, але не надто, щоб не зробити що-небудь зі своєю сестрою