Глава 4: Ніч

Лідерство: (п'ять рівнів) підвищує лояльність підлеглих, можливість бачити лояльність підлеглих та виявляти шпигунів. при навчанні до 1-го рівня – +5% до характеристик підлеглих, 2 – +10%, 3 – +15%, 4 – +20%, 5 – +25% (для навчання першому рівню потрібно 15 інтелекту або 15 сили)

Подивившись опис уміння, можна побачити, що перший рівень не дуже корисний, з боку бонусу до характеристик, але він дає можливість бачити рівень лояльності людей. Якщо я зможу зрозуміти його, мені випаде можливість вибрати найвірніших мені людей і давати їм завдання, можливо і секретні, також це вміння може стати в нагоді при виявленні шпигунів. Залишивши зайві думки позаду, я вирішив почати вивчати навичку. знову, на мене ринули знання, від чого розболілася голова. Витративши близько п'яти хвилин на розуміння, я з'ясував, що для тренування далі першого рівня доведеться стати культиватором. Основа цього мистецтва – очі та голос, для створення аури лідерства треба мати добре поставлений голос, чого досягти буде хоч і проблематично, але можливо. Коли треба буде посилити вплив на певну людину чи малу групу (тих, хто знаходиться попереду власника мистецтва або принаймні бачить мене) – стануть у нагоді очі та регулювання того, як або що вони показуватимуть іншим. При хорошому ставленні до інших, можна навіть вплинути на тих, хто вищий у рівні культивування, сили чи навіть інтелекту

Коли місяць зійшов на село, коли я почав намагатися розібрати перший рівень лідерства

Тук-тук

у двері постукали. Роздратовано вставши з місця і подивившись через вікно, я побачив Дорка, що тримав руки під плащем. мої інстинкти підказали мені, що він не зробить мені нічого поганого, тому я відчинив двері. Не кажучи ні слова, чоловік зайшов до будинку і самостійно замкнувши двері, сказав:

- старійшина просив передати тобі це, якщо з ним щось трапиться

Старший виклав на стіл чорну коробку не більше десяти сантиметрів заввишки та двадцяти за шириною та довжиною.

-що це?

Запитав я оглядаючи коробку

-я не знаю, це було прохання твого батька

Оглянувши коробку і знайшовши тільки ключ до замка, прикріплений ззаду, я запитав:

-що небудь ще?

-ні…

Говорячи свої слова, Дорк зрозумів мій натяк, що вказував на вихід і з жалем подивився на коробочку. Випроводивши трохи повного чоловіка з дому та закривши всі вікна, я вирішив не тягнути та відкрити «подарунок». Якщо подумати, батько ніколи не розповідав мені про своє минуле, якщо не брати до уваги те, як він зустрів мою матір. Цитую: коли я був у столиці королівства Каур, я вирішив придбати собі новий костюм, адже для отримання престижної роботи - треба престижно виглядати. Так ось, зайшовши в перший магазин одягу, до мене підійшла дівчина, запитуючи чи не потрібна мені допомога, адже я бідно виглядав. Побачивши її, я одразу ж зрозумів, що це кохання. Кінець цитати… навіть ця історія  не була повною!

Заспокоївшись, я вставив ключ у замкову щілину і прокрутив

Клак

Замок відкрився, і я побачив кілька речей: книга, лист та карта

Спочатку я вирішив прочитати лист

«Якщо я пишу тобі, значить мене більше немає в живих. Можливо, це зробили мої давні вороги або може це звичайна смерть від старості, але це не важливо. Якщо ти трохи замислишся, то зрозумієш, що я нічого і ніколи не говорив тобі про твою матір чи про себе. Я не хотів тобі говорити про це, адже ми були не найкращими, дуже далеко від цього слова. Але тепер, коли ти виріс і став сильнішим після смерті батьків, думаю можна розповісти

Коли я був у віці дванадцяти років, батько вирішив показати мене одному майстрові бойових мистецтв. Виявилося, що я мав добрий талант і можливість досягти рівня майстра бойових мистецтв. Батько почав просити майстра взяти мене в учні, і за пристойну плату це вийшло. Як виявилося, він був майстром проклятих мистецтв, які хоч і були сильними, але вимагали від власника жертв. Почавши свій шлях, я вивчив одне з таких мистецтв, що зробило мій фундамент не стійким, згодом я не зміг зрушити з місця. Моє вдосконалення застрягло на першому рівні учня бойових мистецтв, але через прокляту техніку я міг впоратися майже з кожним нижче рівня майстрів бойових мистецтв. Коли майстер сказав, що мені потрібно вийти у світ, адже там багато чого можна навчитися, я пішов попрямувавши до столиці, адже це було найкраще місце для культиваторів. Дорогою мені вдалося знайти багато скарбів і навіть одне бойове мистецтво низького рівня смертного рангу, ти можеш зараз бачити його. Для того щоб вивчити його треба мати або міцну основу, або добрий рівень розуміння, тому я залишив його. Приїхавши до столиці, я вирішив продати книгу, перед тим зробивши її копію. Знайшовши аукціон і виставивши книгу, я не очікував, що вона так високо коштуватиме, адже це навик низького рівня. Але удача посміхнулася мені, і мені вдалося продати її, начебто книгу середнього рівня, отримавши з цього сто золотих. Будучи щасливим, я знайшов бордель і познайомився з твоєю матір'ю. Усього, я бачив її один раз – у борделі. Через дев'ять місяців хтось постукав у двері мого будинку. Відкривши, я побачив тебе: у кошику, дуже схожого на мене зовні і з запискою, де говорилось хто мати цієї дитини. Вона сказала, що не зможе вигодувати тебе, адже їй ледве вистачає на себе. Спочатку я хотів знайти її, але увійшовши в той бордель, я дізнався, що вона померла через хворобу. Слава Богам, вона (хвороба) не передалась тобі. Зрозумівши, що ситуація безвихідна, я змирився і вирішив ростити тебе, але атмосфера міста була не з приємних, до того ж тут було дуже багато підозрілих людей, тому я вирішив переїхати до села біля мого рідного міста. Я навіть не говорив цього своєму майстру, якому я був дуже «вдячний» за основу. Швидко здобувши репутацію в селі, я став старостою. у тридцять років, через прокляте мистецтво, я виглядав як п'ятдесятирічний дід, хоча моя внутрішня енергія життя якраз і виглядала на цей вік. Я нарахував, що коли мені буде близько п'ятдесяти років, я швидше за все помру. тепер переходимо до карти: це карта, де відмічено місце, де один експерт бойових мистецтв залишив свою спадщину. Я тоді не зміг пройти його і мало не заробив собі небезпечних для життя травм. Я вважаю, що через твій вроджений розум ти матимеш шанс отримати його спадок. На цьому все. Сину мій, бажаю тобі успіху в житті!»