Хьонджін не може здолати цю мізерну відстань між ними. Якщо зробить це, то програє у цьому маленькому бою.
– Хьон, здайся першим, – шепоче в його вуста Джісон всміхаючись, як сам диявол.
– Лише після тебе, Хані, – він ще поки може язвити, та в наступну секунду посилає свою гордість в одне місце і притискається до губ Джісона.
Зминає їх своїми та забуває про все на світі, коли Хан відповідає йому. Це так неймовірно приємно, що хочеться розчинитися в цій людині. Скільки часу він чекав на цю мить.
Хьонджін знав, що не вистоїть проти Хана, якщо вони опиняться в такій ситуації. Всі межі стираються в той момент коли їх язики переплітаються та Джі тихо стогне у вуста юнака. Цей звук зриває дах Хвана, і той притягує хлопця ще ближче, щоб цілувати вириваючи з його грудей тихі видихи. Повітря в легенях все менше, тому Хьонджін хоче розірвати поцілунок, але щось не так.
Що ж не так? Він намагається відсторонитися то розуміє, що зачепився своїм язиком за Ханів. Клятий пірсинг, щоб його. Хьонджін дивиться в злякані очі навпроти і хоче сміятися. Лише з ними могла трапитись така ситуація.
– Спокійно, зараз я спробую розчепити їх, не панікуй, – нерозбірливо каже блондин, але Хан його розуміє і злегка киває головою.
Та, як Джін не намагається роз'єднати ті кляті сережки нічого не виходить. І ще й, як це в біса боляче.
– Може покличемо на допомогу? – пропонує Джісон, а Хьонджін закочує очі, але все ж змушений погодитись.
***
– Як?! Просто скажіть мені, як ви могли потрапити в таку ситуацію? – Чан не сміється він безсовісно рже, як коняка.
– Не смішно, – бурчить Джісон.
– Та якраз навпаки. Можна я вас сфоткаю, – Кріс, не дочекавшись згоди, все ж робить фото під незадоволеними поглядами обох невдах.
– Я казав, що краще його не кликати, – Хьонджін злісно сопе.
– Чанбін би просто вирвав нам язики, – знизує плечима Джі.
– Ну добре, я розчіплю їх, але наступного разу знімайте, той клятий пірсинг, коли цілуватиметесь, – Кріс і справді доволі швидко розібрався з сережками, і хлопці навіть не подякувавши пішли геть.
– Якщо ти ще раз надумаєш мене цілувати... – у тоні Хана звучить погроза
– То що? Відведеш мене до Чанбіна?! – сміється Джін крокуючи разом з ним додому.
– Ні, я відкушу твого язика, – на його слова Хван сміється та легко цілує парубка в губи, і тікає.
– Гей, ану стій, – Джісон сміючись біжить за Хьонджіном, щоб поцілувати його у відповідь, вже без пірсингу та жодних перешкод.