Розділ 7

  Ворота відчинились і на територію бази заїхала машина, водій заїхав і посигналив усім кожен кинув своє заняття. І почав дивитись хто це, двері повільно відчинились і звідтіля вийшов Майор широко посміхаючись. На вулиці пролунали постріли всі дев’ятнадцятеро вистрілили по черзі вони були раді нарешті Їх товариш на місці живий та здоровий.

  Майор посміхаючись привітався з кожним, потім він підійшов до Кинджал і віддав честь.

- Бажаю здоров’я штурмовик з позивним Майор завдання виконав! – Відрапортував Майор.

- Вільно Майоре! Вільно! – Мовила Кинджал – ти розповіси нам що за вибухи були на ЗАЕС, що аж серед ночі до мене дзвонив Генерал?  – продовжила вона, тримаючи шолом під рукою.

- А це? Так я тут ні до чого, просто розмінував посадку – знову широко посміхнувся Майор,

- про це ми поговоримо пізніше – Сказала Кинджал іди перекуси і відпочинь і я чекаю тебе в себе в кабінеті.

- Дякую, - мовив Майор, і пішов до казарм, він зробив собі каву добре перекусив і ліг відпочити.

  Прокинувшись після сну Майор встав і підійшов до сховку де лежала його найкраща подруга він дістав її й прошепотів:

- Моя гвинтівочко, як ти почуваєшся? Чи ніхто не кривдив тебе? – Майор протер її та пішов на полігон, адже минув тиждень як він не брав гвинтівку до рук, а злість на ворогів брала своє тому він вирішив відстрілятись. За ним спостерігала Кинджал.  

  Вечір заходив не помітно Майора очікувала зустріч він мав віддати дані розвідки. Отримані дані були доволі цікаві зрештою Майор міркуючи над цим пішов до кабінету Кинджал.

- Нарешті – мовила Кинджал - що ти приніс цікавого?

- О даних багато, їхні патрулі за пляшку готові на все, вони майже пропиті з чого слідкує вдалий результат розмінування..

- До речі про розмінування – перебила Кинджал Майора – Що це за фокус був? А як же тихо та без сліду?

- Сестро вони ж завжди п’яні що нам загрожувало? Ми швидко покинули місце пригоди.

- Добре що в  міни не втрапили, розмінував він! Нема на вас дрюка хлопці… Продовжуй.

- Отже, штурм о третій годині був би доволі не поганою ідеєю, майже всі сплять, по центральній території до шести постів, атакувати тудою неможливо, штурмувати можна з річки. Підбиратись до вишок потрібно за станцією розбившись на групи.

- Добре Майоре дякую… – Кинджал розривала буря емоцій, перед нею стояв хлопець, хлопець її мрії такий як і вона безголовий, готовий приймати найскладніші рішення в будь-який момент. Вона боялась своїх емоцій вперше в житті, Кинджал раптом згадала ранок коли до неї зателефонував генштаб слова генерала що говорив «без Майора там не обійшлось…» не виходили з її голови.

- Ти можеш бути вільний, - мовила вона!

- дякую, - мовив Майор, і пішов у напрямку кімнати. Раптом він почув крик «Дурна я дурепа навіщо воно мені…» Майор несподівано для себе розвернувся і побіг до кабінету лейтенантки, не зачиняючи двері він схопив її за руку ніжно обняв і тихенько поцілував, Кинджал вперше в житті відчула пристрасть, вона була сильною жінкою, але кожен піддається коханню і любий читачу повір якщо хтось каже що він не кохав і не кохає то він справжній брехун…

   Вони сиділи на ліжку в Кинджал. Майор обнявши цю дівчину певно був найщасливіший, так вона переживала за нього чи не найбільше, тепер він зрозумів чому Лейтенант, сварилась на нього за те поле.

- Сонечко ти заспокоїлась? – Запитав Майор у лейтенантки,

- Зачини двері, - мовила Кинджал - і сядь тут біля мене.

- Як скажеш, сестро, - Майор виконав наказ.

- Ти зможеш зробити каву?

- звісно.

- Тоді роби дві. Ми підемо на двір. – Сказала Кинджал свіже повітря ось що було потрібно найбільше, Майор зробив дві кави, і вони пішли на вулицю. На вулиці була хмарна погода вони пішли на галявину, там була лавка, вони присіли на лавку. Довго вони от так мовчки сиділи п’ючи каву, місяць поволі визирав з за хмар здавалось ніби він знайшов ще одне кохання і радіючи він яснішав все більше. Кинджал та Майор опинились у світлі місяця, лейтенант поклала голову штурмовику на плече, здавалось серце хлопця от от вискочить від радощів. Кохання що ти таке? Ти катуєш одних інших ти зводиш разом…

  Несподівано Кинджал підняла голову і подивилась в очі Майору, рудий чуб, зелені очі, що то за файний хлопець? Ні вона таки справді кохає його вона несподівано потягнулась до нього, Майор довго чекати себе не заставив вони сплелися в поцілунку, те що так довго кожен з них чекав…