Кетті Редл
1.6 перші таємниці
Дорога до вітальні зайняла десять хвилин.
— чиста кров — сказала Кетті пароль від вітальні.
Оскільки вітальня слизаренців знаходилася в одному з підвалів замку, що був під озером, через великі вікна було видно як під водою вирувало життя, хоч і все було мутно-зеленого відтінку. Через такий відтінок води промені сонця, що проходили крізь озеро, теж були зеленуваті. Навколо скляних столів зі срібними зміями, що виконували функцію їхніх ножок, ті учні що до цього виконували домашні завдання, складали книги, пергамент, пір'я та чорнильницв у рюдзаки.
— Куди ти пропала після обіду? — До Кетті підійшла Асторія. Її довге волосся було заплетене у дві обережні косички, а темно-карі очі ідеально підходили до смуглявої шкіри дівчини.
— Ходила в бібліотеку ї трохи зачиталась.
— Ха! Що такого цікавого можна знайти у тих ваших книжках? Я думав що зубрили тільгна Ревенклов попадають! — Поглянувши в сторону голосу, Кетті побачила симпатичного блондина з гарними сірими очима. Він голосно сміявся, а його дружки, які мабуть не розуміли з чого потрібно сміятись, просто голосно гигикали за його спиною.
— Не тільки Ревенкловцям бути розумними. — здавалося, що повіяло холодом. Очі красунчика стали якимись, наляканими, і він тільки перекрив на останок її слова, та пішов на вечерю зі своїми дружками.
— Може також підемо на вечерю?
Відредаговано: 29.10.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
