1.5 Перші Таємниці

— на що задивилась?! Не бачиш, що туди йти заборонено?! — ззаді почувся чийсь розгніваний голос.

   Обернувшись Кетті побачила дивну, низеньку, із роздратованими, великими, зеленими очима, та світло-каштановим волоссям, із пасмами сідини, жіночку років п'ятидесяти п'яти. 

   Занурившись у свої роздуми, дівчина й сама не помітила, як поклала руку на дверних ручку. Мабуть саме це й розізлило бібліотекаршу.

— пробачте — відповіла Кетті та пішла до відділу історії.

— цікаво, скільки ще новеньких не вміють читати?! — почувся роздратований голос бібліотекарки.

   Мабуть багатьох учнів цікавила загадкова секція бібліотеки. Потрібно знайти " історію Хогвартсу" , можливо там є щось про ці загадкові двері.

   Знайшовши потрібну книгу, дівчинка поклала її на стіл біля вікна, та занурилась в читання. Історія місця в якому ти зараз знаходишся , здавалася ще чарівнішою та дивовижнішою.

— довго ти ще збираєшся тут сидіти? — почувся ззаді доволі знайомий голос.

   Кетті глянула на годинник, стрілки показували 19:30. За читанням можна взагалі втратити лік часу.

— я вже йду. Чи можу я взяти почитати цю книгу в кімнаті? — їй не хотілось переносити пошук згадок про тоємну секцію на завтра.

— так, але щоб повернула протягом тижня.

— добре, дякую.

   Коридорами іноді траплялись інші учні, котрі йшли на вечерю раніше. " — вони якісь дивні — подумала Кетті — навіщо приходити на пів години раніше? Вони сподіваються що вечеря з'явиться раніше тільки тому, що вони вже прийшли? Краще б робили домашнє завдання, ніж сиділи й чекали якогось дива.