Запис 12.

    -Як вас звати?

   -.....

    - Боїтеся мене?

    - Розумієте... Про вас кажуть що ви.... 

          - Що я  тримаю увесь притулок у своїх руках, я ж тут якби так сказати головна!

    - Як вас звати!!!?!

        - Агата.. 

     Добре.. Ваш батько або матір наближені до керівництва?

        - Так, мій батько він ..... 

                - Мене це не обходить, нащо ви тут?

                    Щоб отримати роботу вчительки... Другої вчительки літератури у цій школі.

           - До мене ви нащо прийшли!!!!??

                 - Ви ж тут головна.... Щоб ви утвердили мене на цю посаду.

             Кетрін сміється так що Агата лякається.

            - Ви наче вдаєте що вам подобаються працювати з дітьми і настільки добре вдаєте що на ваш день народження вам був подарований...яка несподіванка цей притулок!!!!! 

            - Тож недавайте з себе шляхетну....

             - Я невдаю, чому ви  так на мене дивиться... Я все життя мріяла працювати з дітьми.  

         - Чому діти у вашому притулку не мають нових книг?

          - Тому що тато який до мене володів цим притулком казав що дівчатам не потрібно багато читати але зі мною все буде інакше обіцяю.

     - Ну добре... Ходімо, познайомлю васз дівчатками, а то у вас вже око співається.

         ( Агата усміхається)

          - Так пані деректорко!!!

              - Облиште підлешуввння, ви кращте розкажіть мені що канцлер про мене ще вашому татові і вам говорив?

      - Ви його невістка фрауляйн Бісмарк?

        - На жаль так.

         - Він розповів про вас багато чого...

         - Поганого? 

              Якщо вилучити всі слова які вихованна жінка не може сказати іншій жінці, то він сказав що у вас досить нестандартний спосіб мислення.

        - Схоже на те, що він вас боїться.

                   - Агато, що я казала про лестощі?

                        - Добре.. такі дозволю.

                               - Ходімо... У нову кав'ярню за рогом Агато, розповісте мені про себе.