Запис 10

      - Фрауляйн Кетрін вам потрібно щось зйсти подумайте про своїх дітей, через що ви такі засмучені.

         - Гердо, вийди будь ласка.

     - Я хочу допомогти.

           - Я не хочу ні з ким розмовляти вийди будь ласка!!!

            - Як непоїсте не вийду звідси.

                - Добре.

                          - Гердо?

                          - Так пані.

                                 - За мною вже кілька днів стежить якийсь чоловік, років п'ятидесяти, зароз він стоїть у дворі і спостерігає за домом можеш ти простежити за ним для мене?

          - Добре пані.

                        - Пані? 

                               - Так, іди і прочитай своїй дочці казку, вона чекає, але перед тим як ти підеш до неї дай мені ті зошити.

     ( Передає зошити )

          - Скажи няні хай збере дітей, поїдимо до Єви.

         - Добре.

.               - Пане канцлере....

                          - Ви ж приїхали до Еліс, сьогодні я як і ви не хотів би з вами перетинатися, то нащо ви прийшли?

        -  Про що ви говорили з Генріхом?

                  - Не ваша справа!!!

                           - Добре, наступне питання..... Ця якось пов'язано з тим чоловіком, який стежить за мною.

          - Кетрін!!!! 

        - Якщо ні, я Генріха допитаю.... Допитувати я вмію ви знаєте.

     - Якщо така розумна дізнавайся сама.

            - Я не забовязаний вам ні про що розповідати.

                     - Замовкніть!!!!!!!!! 

           - Тобто я маю рацію і цей чоловік стежить за мною за вашим наказом .

    - ...

    - Ви гадаєте я не знаю що за мною стежить з дитинства тільки ось питання навіщо вам це?

   - Не ваша справа!!!!

        - Ви ж до Еліс приїхали чи не так?

                -  Тато?

                       - Еліс!

      ( бере її на руки)

         - Ходімо пограєсшся з тіткою Кетрін мила.

              Гра Кетрін Еліс Грейсі та Отто, полягала у тому що Кетрін давала дітям зошити, своїх учнів, після чого діти виправляли помилки в домашніх завданнях ( Кетрін офіційно працювала вчителькою, але потім звичайно ж ще раз перевіряла зошити).  

                       Завдяки цьому діти знали матеріал на рівні третього класу, хоча їм було всього по три роки, діти ще не навчилися, у школі і все це сприймали як гру.

                  - Еліс вже спить?

                           - Вона хоче щоб тато прочитав їй казку.

.                                           - Мені вже час.

                                                       -Кетрін одягає перуку і виходить .

    ( Видавництво пана Артура Гофмана)

                 -    А !!! Фрауляйн Кремер, я почну друкувати вашу книгу завтра.

. - Дякую.

           Кетрін виходить на вулицю та знімає переку, яку дуже швидко ховає у сумку.

       - Фрауляйн Бісмарк!!!

.          -Пане Клаусе Гофмане?

                 - Ви маєте зайти до мого фотоательє, Єва передала мені нові фотографії, і я хотів віддати вам її платною, щоб ви віддали її їй.

           - Добре. 

         - І мені б дуже хотілося поговорити з вами ще про де що.

         - Про що саме?

            - 

.                                

.