- Кетрін... Я благаю.
- Добре.
( Заходять Грейсі та Отто)
- Матусю це наш тато?
Марі мовчить, і дає Генріху можливість відповісти
- Так я ваш тато мила.
- Чому ти плачеш?
- Я не плачу люба, я дуже... Радий вас бачити.
- Гердо неси чай.
- Так фруляйн Кетрін.
Герда переносить чай.
- Сідай Генріху, поговоримо.
- Моя мила, чому ти мені не казала?
- Я можу... Приймати участь у....
- Звісно!!
- Заходитемеш два рази на тиждень.
( Стук у двері)
- Гердо відчини двері.
. ( Герда відчиняє двері і мов паралізована відходить від дверей )
- Кетрін!!!!??
- Еренсте...
- Пане канцлере.
( Грейсі все ще на руках у Генріха )
( Канцлер завмирає на декілька секунд)
- Ви йому.....!!!!!
- Це ви в нього запитайте.
.
- Як ви дізналися пане Мілере?
- Матусю, що відбувається ! ( Грейсі починає плакати)
- Так !!!! Стоп!!!!
- Грейсі ходи пограйся, з Гердою.
- Матусю, я хочу побути з татом.
.. - Тато мамі і дядьку Ернсту треба поговорити.
( Герда миттю вихоплює Грейсі з рук Генріха і відносить до дитячої кімнати)
- Я повторюю свої запитання Як ви пане Мілере дізналися!??!!!!
- Мені надіслали листа, у якому адресат зазначив що Кетрін можливо вагітна від мене.
- Хто надіслав!???!!!!
- Ваша дружина пане канцлере.
. - Ви Обоє маєте зараз поїхати зі мною, ви маєте бути сьогодні присутні на святі, я сподіваюся ви не забули?
- Звісно ні.
- Дайте мені декілька хвилин.
- Кетрін сідайте у машину негайно!!!!
(Ввечері )
- Кетрін ти втомилася?
Я рада що ми нарешті повернулися.
На Кетрін була фіолетова сукня та дуже гарні довгі фіолетові печатки.
Генріх надягає на палець Кетрін обручку .
- Вона завжди була твоэю.
- Генріху ти знаєш мене з дитинства у притулку, ти розумієш що я можливо ніколи не зможу тебе або когось іншого покохати так як ти цього хочеш?
- Я нічого від тебе не вимагаю Кетрін.
- Добре якщо ти приймеш усі мої умови, я можливо подумаю про це.
( Дзвонить телефон.)
- Слухаю...
- Фруляйн Кетрін Бісмарк, перекажіть пану Генріху Мілеру нехай завтра зайде на мене на хвилинку.
-