5 років потому.
- Що сталося Кетрін?
- Єво, я вагітна!!!!!!
- Справді? Я теж вітаю!!!!!!
- Єво що мені тепер робити!!!!
. - Тобі пощастило що я дружина канцлера, я попрошу він допоможе, і звісно ми хочемо бути хрещеними батьками для твоєї дитини, в ти будеш хрещеною у моїї донечки?
Я звісно дітей любила і вважала що діти ніколи не вині у гріхах батьків, але просити допомоги у канцлера...... Цього я навіть припустити не могла.
- Єво я ніколи не проситиму допомоги у твого чоловіка.....
- Моя люба, ти не втому становищі зараз щоб ставити умови, або відмовлятися.
3 години потому.
- Одже заміж в нас фруляйн Кейт виходити не хоче?
- Ні ні Еренсте, не хоче підтвердила Єва.
- Єво залиш нас на одинці .
(Єва іде)
- Отже так фрауляйн, або я зараз попрошу Єву написати написати батькові цієї дитини, про вашу вагітність, він негайно приїде і ви одружитися, або станете міжнародною шпигункою, і будете використовувати цю роботу на користь нашої держави після народження дитини, а її ми заберемо на виховання, і виховивативимо на рівні з нашою донькою, якщо будете гарно виконувати свою роботу я дозволю вам забрати дитину до дому, в так будете бачити її раз на місяць коли я дозволю. ( Заходить Єва)
- Єво люба, щойно я тобі скажу напиши Генріху Мілеру про її вагітність.
- Я можу просто зараз!!
- Ні!! Ні!! Тільки коли я скажу і якщо я скажу.
( Підходить до Кетрін)
- У тебе рівно доба на роздуми.
- Кларо!!! Проведи нашу гостю у кімнату.
( Вбігає служниця)
- Звісно.
- Ходімо фруляйн, вона тут надовго?
- Поки що до завтра, там подивимося.
Це ваша кімната фруляйн.....
- Кетрін Кейт.....
- Вам щось потрібно?
Спокійне життя мені потрібно без такої сімейки, якби моя сестра не.... Хоча кому я це розповідаю .