1933 рік .Мені було всього 16 років, мене звати
Кетрін Патріція Марі Кейт Бісмарк.
У мене є сестра близнюка Аманда Паула Рейн Ула Бісмарк, дядько Фрідріх, та тітка Франциска, у яких є доньки яких ми з Улою вже довно звикли називати сестрами, найстарша серед нас Єва , ще є Гретель та наймолодша серед нас Ільза, а от їхні прізвища я вам поки що не казатиму.
Це все починалося як абсолютно звичайний день , аж раптом....
- Кетрін моя мила сестричко!!! Де ти?
- Я тут Эво.
( З нею разом був чоловік обличчя якого було мені знаємо)
- Ти знову читаєш Кетрін, ти спрвжня книжкова королева, сказала Гретель виходячи зі своїї кімнати
Вона застигла щойно побачила чоловіка якого перевела Єва .
-Єво хто це ? Запитала я вдаючи нетямущу.
- Це наш новий канцлер, і мій наречений між іншим.
Справжнє ім'я канцлера я теж не згатватиму називатиму його просто Еренст.
Еренст бере мене за руку
- Сподівався ми потеворешуємо юна фрауляйн.
- Заберіть свою руку від мене.
- Ой!!! Кетрін що ти коєш вибачте її, вона у нас іноді трохи дивна, це все від......
- Замовкни Єво!!! Я буду у своїй кімнаті!!!!!
- Марі в нас така дивна вона скоро перестане таке робити , заміж вона бачте не хоче та хлопцями не цікавиться..... Не звертайте уваги.