Розділ 19

Дорогою додому вирішуємо, що по приїзду підемо на шопінг, щоб одягнутись на святкування. Марія вирішила зробити тематичний день народження, український традиційний стиль обрала. Супер, що за день повідомила і є час підготуватись.

У Швано-Фпанківську є безліч місць з українським одягом, тому не гаємо часу і обираємо той, що порадила Марійка. 

Я впевнена, що вона вже всі оббігала і вибрала найкращі місця, щоб одразу запрошеним надсилати локації, де можна одягнутися, щоб менше супротиву було з їх сторони.

Зазираємо до магазину і тут я потрапляю в місце краси і жіночності, дуже гарні вбрання і зупинитись на чомусь одному складно, очі розбігаються.

Гарно в Україні жінки одягались завжди, вміли самостійно робити прикраси, щоб бути красивими для себе, а ще вмілі господині і як вони все встигали, загадкова українська жінка. Тепер я розумію, чому таку тематику обрала Марія, бо це дуже калоритно і гарно.

Під час шопінгу з'ясовую, що Артемко, як і я не любить витрачати час на шопінг, в нього є декілька брендів, які постійно купує і це дуже полегшує йому життя. Тому одразу обираємо що сподобалось і йдемо приміряти.

Приміряю декілька варіантів, але я визначаюсь одразу, як бачу своє відображення в дзеркалі, тому зупиняю свій вибір на довгій білій вишитій лляній сукні з яворівським орнаментом і вирішую доповнити образ традиційними українськими прикрасами.

Нашвидко переодягаюсь і виходжу із примірки, помічаю, що Артемко вже чекає мене:

- Визначилась, чому не показала? - запитує всміхаючись.

- Так, але показати не можу - ми домовились, що уже на вечірці побачимо, що обрали.

- Добре, підглядати не буду,  але оплачувати буду я - намагається забрати в мене пакет.

- Не потрібно, в мене є гроші - обурююсь.

- Це не про те, що в тебе нема грошей, я знаю, що ти в мене самодостатня жінка, яка гарно заробляє і не посягаю на це. Це я так хочу зробити подарунок, можна? - усміхається своєю найчарівнішою посмішкою. Він завжди знаю, що сказати, щоб в мене не було аргументів.

- Ну ти і лис, такі слова мрія кожної жінки - щіпаю його за дупцю, поки консультанти оформлюють наші придбання - можна - шепочу на вушко і легким цілунком торкаюсь губ.

- От і чудово - обіймає мене.

- Дякую дуже, ти в мене найкращий.

Обнімаючись виходимо із магазину і ще заїдемо за продуктами, а далі затишний сімейний вечір.На вечерю вирішуємо приготувати домашню піцу, тісто на себе бере Артемко, чим дивує мене, бо тісто, це не моє, а з мене начинка і основа на піцу. Вирішую ще запекти овочі окремо і на десерт екзотичні фрукти.  Підходимо до каси і Артемко в кошик ставить пляшку вина білого сухого, моє улюблене. Розраховується поки я складаю, що купили. 

Приготування займає близько години, поки Артемко готує тісто я приймаю душ, а потім я переймаю естафету у приготуванні, а Артемко йде в душ.

Вмикаю романтичну підбірку і починаю готувати, швидко готую томатну основу та начинку і ставлю в духову шафу піцу, а потім і овочі відправляю слідом.

Берусь за фрукти, а Артемко вже в шортах виходить із душу:

- Аромат неймовірний - підходить та цілує за вушко.

- Погоджуюсь, тільки я зараз не про їжу, а про тебе.

- Хм, дякую, буду знати, як тебе спокушати. Відкоркую вино поки.

- Окей, а я закінчу із фруктами. Що будемо дивитись? 

- Що пропонуєш? - запитує Артем.

- Давай класику романтика і перегони, Аутсайдери, чув про цей фільм?

- Ні, не чув, але залюбки гляну. Тримай - передає мені келих - влаштовуйся на канапі і відпочивай, а я подбаю про їжу. Не чоловік, а мрія.

Проводимо вечір за переглядом фільму і смакуємо, що приготували. Піца вийшла дуже смачна, тісто - це окремий вид насолоди, про що не забуваю сказати коханому. Фільм, що незалишає байдужим нікого, особливо кінець фільму розчулює мене і відчуваю сльози на очах і це помічає Артем:

- Чутлива, моя дівчинка, ходи до мене - промовляє співчутливо.

- Розчулена кінцівкою фільму - намагаюсь сказати крізь сльози.

- Шшш, зараз будуть лікуючи обійми.

Артемко мене міцніше обіймає і я непомітно для себе засинаю, а прокидаюсь уже в нашому ліжку в обіймах, як і засинала. На дворі чудова погода, сонце визирає із-за обрію, ще рано дає зрозуміти і що ще можна поніжитися в обіймах коханою людини.

Одразу не підіймаюсь з ліжка, а поринаю в спогади у вчорашній вечір. Це був один із найкращих наших спільних вечорів, хай так буде завжди. 

Ще вирішую полежати трішки і відчуваю, як обійми Артема стають міцнішими, а отже, він уже прокинувся:

- Дорого ранку, - муркоче.

- Доброго ранку, я вчора і не помітила як заснула. 

- Ага, втомилась після дороги та смачна їжа зробили свою справу розслабили тебе, але зараз я сподіваюсь ти виспалась і відпочила?

- Так, сповнена сил на цей день, а ти виспався?

- Радий чути, бо в мене на тебе є плани і зараз ти мені скажеш, чи я виспався - нахиляється, щоб поцілувати.