Розділ 11

Прокидаюсь рано, на роботу на дев'яту, а зараз лиш близько сьомої. Так добре і затишно в обіймах Артема. Тихо підіймаюсь, щоб не розбудити Артема, спершу приймаю душ, потім йду готувати сніданок у футболці Артема, обожнюю одягати його речі, відчуття ніби він завжди поруч.

- Привіт, маленька, чому не розбудила? - підходить  і я одразу потрапляю в його обійми і ніжний поцілунок.

- Привіт, милий, щоб ти виспався, бо ще рано, плюс того, що ти живеш поруч із роботою, довше можна поспати - знову поцілунок, його рука переміщається під футболку, стискає сідниці - Артемко, ми так запізнимось, що будеш на сніданок?

- Тебе - коротко відповідає.

- Ох, Артемко, що ж ти робиш зі мною - безсоромно продовжує спокушати.

- Кохаю - я завмираю, від слів, ось так просто сказав.

- Я.. - замовкаю, бо не знаю що відповісти.

- Цсссс, я не вимаюсь відповіді, а лиш говорю про свої почуття - а далі дивитись на годинник - схоже, що ми запізнемось сьогодні.

- Не запізнимось, сніданок вже майже готовий, біжи в душ, а я поки накрию на стіл і одягнусь.

- Дякую, кохана - поцілунок в кінчик носа.

Поки Артемко в душі, я вже одягнулась, буде сьогодні спекотно, тому вирішую одягнути легку білу сукню на бретелях.

Сніданок вже готовий омлет, салат та вівсянка, вирішила накрити на стіл на терасі, як тільки побачила такий гарний краєвид, одра уявила, як ми тут будемо снідати.

- Кохана, я каву зроблю - заходить Артем вже одягнутий в сорочку білосніжну і чорні штани, класика, яка йому дуже пасує.

- Ммм, добре, дякую - відповідаю та насолоджуюсь сніданком.

- Після роботи одразу поїдемо до тебе, щоб ти речі спакувала, які необхідні? - запитує Артем.

- Так, а потім увімкнемо фільм і будемо відпочивати? - Артемко пересаджує мене до себе на коліна і продовжує:

- Будемо - цілує за вушко, далі шия, а потім губи, солодко, солодко, повільно смакуємо одним одним, я вже й забула, що потрібно на роботу, знову хочу назад в ліжко.

- Артемко, робота - шепочу між поцілунками.

- Пам'ятаю, зараз поп'ємо каву і будемо їхати.

Після сніданку,  швидко збираємось і йдемо на парковку, Артем пропонує сідати за кермо, але я відмовляюсь, бо потрібно швидко доїхати до роботи, щоб не запізнитись.

Доїхали ми майже вчасно, запізнились, лиш на 5 хвилин.

До обіду майже не присідала, ані я, ані Марія, потік клієнтів шалений. Мені подобається такий ритм, знайомишся з новими людьми, а особливо подобається, як горять очі у клієнтів, яким я підібрала те авто, що вони хотіли.

Артем поїхав у справах, тому на обід йдемо із Марією. 

- На завтра все в силі? - запитує Марія за обідом.

- Так, одразу після роботи підемо.

- Супер, бо мені треба терміново розслабитись - зітхає, так гучно, що мені здається, що кожна людина,  що сидить за столом почула, це зітхання.

- Це ти так зітхаєш через Івана? - перепитую.

- Ой, не називай його ім'я, бо лиш від одного імені мене трусить - і знову зітхання.

- Не буду, мені брат Артема здався хорошим.

- Звісно хороший, при Артемові і до його дівчини, та щей не просто дівчини, а коханої брата, а насправді він, ще той бовдур - емоційно пояснює, майже переходячи на крик.

- Хочеш, я попрошу Артема з ним поговорити?

- Не потрібно, Вікторович і так допомагає, авто корпоративне мені надав, поки моє авто на СТО - задумується на декілька секунд і продовжує - ми дорослі люди,  вирішимо.

- Окей, але якщо буде потрібна допомога, звертайся.

- Домовились, ти краще розкажи, про твої стосунки з Артемом. Тільки не кажи, що це коротка інтрижка, не повірю, між вами справжня синергія.

- Артем запропонував переїхати до нього і я погодилась, на вихідних буду перевозити свої речі.

- Ну Артем, ну чоловік., поважаю. Я вітаю вас, рада за вас страшенно - міцно обіймаємось

Іноді ловлю себе на думці, що пройшло більше місяця, а вже скільки змін і ці зміни лиш на краще.

Артем з'явився лиш під кінець робочого дня і ми поїхали до мене взяти одяг на перший час. Поки я пакувала речі, Артемко зремонтував дверцяти до шафи і кран, що підтікає. 

На моє запитання, де він цьому навчився, пояснив, що так його виховали батьки, що чоловік має вміти ремонтувати те, що ламається в квартирі, а якщо не вміє, то мати гроші, щоб заплатити людині, яка вміє це робити, вийшло так, що і сам може зремонтувати.

Поки їхали до Артема замовила їжу із собою, бо втома і є велике бажання відпочити, а не готувати.

Приїхали до Артема, я швидко розклала речі, а  Артем накрив на стіл. Разом сходили в душ і лягли перед телевізором дивитись фільм і смакувати їжею.

- Маленька, ти вже спиш? - пошепки запитує Артем.

- Майже, борюся зі сном, щоб додивитись фільм, цікаво чим закінчиться, а що?

- Ви завтра зустрічаєтеся із Марією?

- Так, одразу після робити йдемо, а ти із друзями будеш?

- Так, брати будуть і Дмитро - ніжно гладить рукою по животі. 

- Мммм, як добре, ще так 5 хвилин і я засну.

- Давай лягати, бо я тебе геть втомив.

- Ага, залюбив, а не втомив - так тепло і ніжно поруч із Артемом, що я вмить заснула. Крізь сон відчула, що Артемко мене поцілував у скроню і теж ліг відпочивати.