Розділ 2

Нарешті п'ятниця, а далі два дні вихідних, можна відпочити та краще дослідити місто. Після роботи збираємось із колективом в барі, тому вирішую одягнути смарагдову сукню на бретелях і піджак на верх, саме те, що потрібно.

Виходжу на вулицю і бачу, що вже Маріє чекає мене на своєму авто.

- Привіт, чудово виглядаєш - щиро кажу.

- Привіт, ти теж Вікторович буде взахваті - а на обличчі загадкова посмішка.

- Дякую, але а Артем Вікторович тут до чого? - дивуюсь.

- А ти, що не знаєш, що це він організував сьогоднішню п'янку?

- Ні, але дякуючи тобі, вже знаю і як зазвичай проходить ці зібрання? - мені потрібно більше інформації.

- О, а це треба бачити, а не розповідати - знову ця таємнича посмішка.

- А що це в тебе за така загадкова посмішка, а Маріє?

- Нічого, Софіє. Все побачиш - так ми і дістались до офісу.

Решта дня була спокійною та продуктивною. О так, авто я люблю, а ще більше люблю про них розповідати.

Був ще клієнт із Латвії, то моє бажання вчити англійську і її не ідеальне знання, ой як допомогло мені, з понеділка завітає за ще одним авто для компанії.Тому можна із легкою душею сьогодні повеселитись.

В барі напівтемрява, всі в очікуванні боса, хтось вже другий келех допиває, а ми з Марією все ще перший ледь допиваємо, ну не люблю я алкоголь і без нього весело, а з ним спершу весело, а потім два дні із життя випадає.

- Бачиш? - штовхає мене Маріє ліктьом.

- Що? - повертаю голову за поглядом Марії, але нічого не бачу незвичного.

- Віторович десь тут, бач як вирівняли спину дівчата, а чоловіки заметушились.

- Ага, а он і Артем Вікторович - переодягнувся, змінив стиль, сорочка в клітинку, футболка та джинси, а ще кепка, ну красень, ніби не він був вдень в офісі в класичному костюмі, а це його брат близнюк.

- Ух, який - каже Марія.

- О, так - і наші погляди зустрічаються і ця посмішка вартує багато чого і якимось чином відгукується в моєму серці.

- Добрий вечір, пані - відсуває стілець та сідає поруч.

- Добрий вечір - синхронно відповідаємо.

- Артем Вікторович, що будете - запитує Віка і підсідає ближче. 

- Ром, собі замовив - відповідає і шукає очима бармена. 

До Вікторовича вся увага, за столом, як у вулику, 20 людей і всі говорять, хтось намагається заволодіти увагою боса, хтось між собою планує далі вечір, бо в нас і сімейні пари працюють, а хтось, тобто я, Марія, Іван, Вітя та Оля граємо в крокодила, а що, поки що фонова музика, віддалений столик.

Прийшла моє черга і поки я думаю, як показати слово, підніймаю голову, а Віктрович вже сидить на моєму місці.  

 - Можна до вас - запитує дивлячись на мене.

 - Так, знаєте правила? - запитую.

 - Так, Софіє - впевненості йому не бракує.

 - Супер, ну, що буде весело - кажу.

Декілька хвилин і слово вгадано Марією, ми чудовий тандем, якось одразу знайшли спільну мову з нею. Вона встає, а я сідаю на її місце. І так після години гри, вирішуємо взяти паузу, хтось новий підсідає, хтось йде до бару.

Коли навкруги кожний зайнятий своєю справою, я маю час подумати, іноді люблю це робити не наодинці, а ось так серед галасу, так краще рефлексувати, а не жаліти себе.

Не люблю жалості, рефлексія, а потім дія і результат. Так я і опинилась в Івано-Франківську, рішення, що змінило моє життя на краще, я це відуваю.

В роздумах, забуваю де я, лиш чую як хтось каже моє ім'я, шукаю очима, хто це. 

Артем Вікторович дивиься і немов чекає відповіді.

- Що? - кажу.

- Запитую, про що думаєш? - і знову ця посмішка.

- Думаю, що вже потрібно збиратись додому, трішки втомилась - відповідаю. 

- Ходімо, таксі вже приїхало.

- Еее, зараз, лиш Марії запитаю, ми в одному районі мешкаємо.

- Добре, чекатиму на вулиці.

Виходжу на вулицю після розмови із Марієї і вона каже, що ще залишається, а мені радила не втрачати шанс. Шанс на що, на флірт, який в кращому випадку завершиться звільненням, чи в гіршому - розбитим серцем. Ні, дякую.

Артем Вікторович щось переглядає в телефоні, бачить мене, миттєво ховає телефон в кишеню. 

- Марія, ще залишається - пояснюю.

- Добре, тоді поїхали - відкриває мені двері, чекає поки я сідаю на заднє сидіння, а потім і сам сідає поруч.