Розділ 25. Вахти й шахти.

— Сер, а я наполягаю! — ледь не кричав Андрюс. — Не можна енсину це спускати! Він навіть для нашого екіпажу перебір! Бійка на бійці, і ще ці мудлі зробили з нього героя без погодження з НАМИ! Знаєте, кого прославляти!

Капітан Джонс перевів погляд на Монка. Потім глянув на старпома Саллі. Та тільки зітхнула й сказала:

— Отже, енсине, ти вирішив, що честь флоту потребує твоїх кулаків? Це звучить як ідеалізм. Але принаймні ти не втік.

Монк знизав плечима.

— Сер, це вже було занадто. Мало того, що вся планета й так погано про нас думає, так ще й це… Як би ми виглядали в їхніх очах, якби я не втрутився?

— О, то ти вже експерт з політики й піару? — глузливо кинув Андрюс. — Сер, а може, він узагалі грає на республіканську СБ? Як вам така версія? Він з’явився нізвідки, і тут раптом з нього роблять героя…

Монк сполотнів. На секунду в приміщенні запала тиша. А потім він раптом розсміявся.

Всі різко подивилися на нього.

— Який із мене герой? — хмикнув Монк. — Технік-невдаха з міткою неблагонадійного. При всій моїй нелюбові до Хотів, ви їх за повних ідіотів вважаєте?

Капітан пильно на нього глянув.

— Були у тебе контакти з республіканською СБ?

— Так, — не став заперечувати Монк.

— Ну от бачите! — переможно вигукнув Андрюс.

Капітан і старпом перевели погляд на Монка. Той зберігав спокій.

— Ремонт техніки раз, підписання документів два, ще одне налаштування — і все. Все по регламенту. Можете перевірити мої маршрути, сер. Вся інформація є в базі.

Капітан задумливо поглянув на старпома.

— Що скажеш, Дорджія? Що нам робити з нашим героєм?

Саллі коротко гмикнула.

— Я б не сказала, що він спеціально ліз у неприємності. Просто йому постійно не щастить бути не там, де треба. Але загалом він за флот бився. Нам від цього тільки користь. Може, хоч хтось тепер повірить, що Нова — це корабель героїчних техніків, — її губи сіпнулися в ледь помітній усмішці. — Але я б, наприклад, завантажила Монка тренуваннями. Любить битися? Хай космодеси візьмуть його як спаринг-партнера. І бійка буде, і наука.

— Протестую! Я вимагаю негайного арешту! — втрутився Андрюс.

Капітан скривився. Його терпіння, здавалося, добігало кінця. Він різко вдарив кулаком по столу.

— Досить! Арештовувати його ніхто не буде! — суворо сказав він. Потім звернувся до Монка: — У майбутньому, енсине, якщо вже захищаєш честь флоту, то роби це так, щоб потім не доводилося пояснювати командуванню.

Капітан повернувся до старпома:

— Ти вже придумала, як він проведе наступні тисячу годин вахти.

— Саме так, сер, — з лукавою посмішкою відповіла Саллі.

— Тоді всім вільно.

Монк стримано видихнув. Тисяча годин спарингів із космодесами… Ну що ж, доведеться якось пережити. Монк віддав честь і, не гаючи часу, попрямував до каюти ІТ-служби. Вахти ніхто не відміняв. По дорозі він ловив на собі насмішкуваті погляди, жартівливі віддання честі та єхидні коментарі:

— О, герой фронтиру! А що скажеш з приводу цих показників на моніторі?

— Може, автосистеми теж піднімуть келих за твоє здоров’я?

Монк лише скривився, не маючи сил навіть відповідати. Коли він нарешті зайшов до адмінки, його зустріли фанфари з динаміка.

— А ось і наш славетний дикий технік! Та-да-да-дам! — Каспер вивів проекцію салюту ну стіну.

—Каспере відстань, — втомлено кинув Монк.

Скотті, Вінкс і кілька матросів ледь стримували сміх.

— Ну що, хлопче, готовий перебирати рельсотрони? — запитав Скотті, схрестивши руки на грудях.

— Так, сер, — Монк кивнув і попрямував до робочого місця.

— До речі, Ріккон задоволений. Ти майже все скупив зі списку, ще й за нормальною ціною. Казав, що видав тобі невеличку премію.

Монк задумався. "Невеличку" премію? У нього й так уже були гроші від посла, а ще чекали виплати за роботу в посольстві. Ну, раз так... чому б не здивувати начальника?

— Сер, а поки ми на орбіті, може, Ріккон замовить щось цікаве на ту премію? Посидимо, відсвяткуємо моє перше відрядження… Сподіваюся, наступного разу воно буде спокійнішим, — Монк криво посміхнувся.

Скотті пирхнув.

— Спокійнішим? Хлопче, з твоїм "талантом" наступного разу ти ще й війну з кимісь  влаштуєш.

Монк тільки зітхнув і пірнув у рутину роботи, даючи голові трохи відпочити від думок.

Три дні потому

Робота мила робота. Він сподівався що хоч наступні години пройдуть без пригод. Так, що там Скотті приготував? А переборка рельсотрона в умовах під бойові. Зараза знову зламались ШІ гідропоніки. Монк скривися, та скільки ж можна. Так, він на ринку купив під нові, але треба щось буде робити з цим. Бо в нього таке враження, що він скоро піде  в ту гідропоніку жити. Так, а що це у нас таке? Ну вірно, максимально наближенні до бойових умови. Прийшло завдання від Скотті, він разом з двома техніками має перебрати один з двох головних рельсотронів. Крім звичайного перебору, треба буде симулювати спробу злому його ШІ, та відпрацьовувати переведення на резервний та ручний методи керування, в режимі реального часу. Іще та задачка, але Монк радів тому, що на час роботи від отримує відпочинок від спарингів з космодесами корабля. Сержант Грудер вирішив, що раз його віддали на спаринг то значить, Монк відпрацює то по повній. А, що таке по повній, в уяві сержанта він уявив уже на першому тренуванні, коли ледве виповз з ангару, та якби не Грімо та Людвік взагалі б не дійшов до каюти відпочити.

На кораблі виявилось якось нудно. Він уже помічав, на планеті, що коли в нього все йде тихо та спокійно йому стає якось нудно. Монк всміхнувся. звичайно тихо спокійно і спаринги з космодесами якось не вяжуться ,але одна справа коли ти в чіткій ієрархії корабля, а інша коли та сам маєш більше волі та свободи. Ця нова думка іще кілька місяців того могла його злякати, а тепер здавалась цілком звичною. То ти стаєш адреналіновим наркоманом сказав він собі, недобре, мені б якогось психолога, але не флотського бо буде іще гірше.