Розділ 9. Дикі системи

Корабель мірно торував свій шлях на Фронтир. Якісь 1000 годин, і все, ви відійшли від цивілізованих світів на 1000 світлових років. І зустрічай нас дикий, малоосвоєний край. Малоприємна частина в роботі патрульних флоту. І хоч так було завжди, що хтось та й мусив патрулювати той край, ці вахти в Диких землях мало хто любив. Не рідкі були випадки, коли корабля потрапляли то в піратські засідки, то мусіли відбиватись від чергових банд борців, за щось там, які навпаки хотіли заволодіти такою ласою здобиччю, як цілий корабель світів Альянсу. Монк колись дивився відосик, про те, чому із цією дикою вольницею, іще ніхто не розправився, і не навів порядок, або не об'єднав, іще в одну державу яка буде або за або проти Альянсу. Мудрі голови доводили, що насправді все просто. За часів правління Терри сил людства банально, не вистачило аби колонізувати Галактику. Також в перші роки колонізації, всякі асоціації, секти, культи брали кораблі, та тікали куди подалі, відповідно, тепер в Галактиці де тільки нема людей. Далі ж, Федерації стало просто не до того, три громадянські війни, криза 4-го століття яка мало не розвалила її, і врешті решт таємничі гравітаційні аномалії на шляху до старіючої, втомленої, але іще гонорової Метрополії Терри просто знищили всі світлі плани людства на колонізацію галактики за якимось планом. Століття втрати Терри взагалі майже добило самі рубіжні і молоді колонії. Поки держави центру або як говорили іще Ядра могли плюс мінус викручуватись, то колонії які були на периферії часто густо були просто кинуті напризволяще. Звичайно, зараз після того, як центр плюс-мінус нормалізувався, постали нові держави, то вони й звернули увагу, і на периферію, але жителі периферії, які майже сотню років відчайдушно боролись за існування за той час буквально зненавиділи, як і терранців, так, і центральників, які буквально кинули їх напризволяще. Ні про ніяку лояльність місцевих не могло бути й мови. Так ви могли торгувати з ними, так були якісь такі сякі зв’язки, так рейдували кораблі великих держав центру, але перефирійці раз за разом показували зуби. То напад на корабель, то когось з екіпажу могли побити або викрасти на якійсь базі чи планеті перефирійців, і далі вже як везло чи викуп, чи пропав безвісти. Одні тільки флоти які постійно рейдували, наносили візити до правителів найбільших утворень, стримували місцевих від більш радикальних дій. І то тільки відносно.

            Хлопець після відвідин бази вже й не знав, що проклинати більше. Чи тренування де вони вже нагадували більше взвод бійців, адже тепер сержант використовував їх як команду яка мала симулювати ворожих бійців, як і для регулярних космопіхотинців їх корабля, так, і тих яких вони мали доставити в на заміну тим чия вахта уже добігала кінця. Особливістю тренувань було те, що сержант Грудер вирішив, що у них не буде постійного командира, а на кожен бій командувати буде хтось інший. Як він говорив, то все для того, аби ви якщо будете колись великими начальниками помнили, як воно тут нам на землі простим солдатам. Чи нову роботу з комп’ютерною технікою корабля якої привалило море, адже на складі флоту виявилось немало нових систем, які потрібно було не тільки встановити, але й перевірити перед тим чи все ок. Скотті тут виявився іще тим параноїком.

- Так Моку, Вінкс, Каспере, я то звичайно обожнюю всякі новинки, але знаючи нашу параноїдну СБ то я гарантую, що там море всяких закладок які точно роблять то, шо не мали б, та збирають інформацію яку не треба. Також, якщо там десь є якісь маячки, то вони нас демаскують,-Скотті вертів у руках один із блоків які їм видали на базі флоту, - повірте ця наволоч з периферійного сміття в відслідковуванні та параної специ не менші за нас. Так, що перебираємо та чистимо. Монку, тобі також буде специфічне завдання - будеш бавитися в хакера. Я видам специфічний софт - проскануй нові ШІ для системи корабля які ми отримали на наявність бекдорів, закладок, та троянів.

- Сер, я не те, що б щось в тому петрав, - спробував було віднікатись Монк, - але чи буде з цього користь?

- От такого нам прислали, в морду домініонівців бити нормально не може, хакати не вміє, - з удаваним сумом розвів руками Скотті, -Каспере, капець походу республіці буде, як ми підемо на відпочинок.

- То ти підеш,уууу,-завив десь з підлоги ШІ,-  а я іще цього малого на його пенсію проведуууууу.

- Та йди ти залізяка теранська,- Скотті кивнув хлопцю, і направивився на вихід з відсіку,- Вінкс за мною, Монку приступай. Інструкції я тобі кинув.

Монк зітхнув та засів за роботу. Інструкції від Скотті були явно незаконні, але на "Нові", він уже навчився нічому дивуватися. Десь так за годину він почав лаятись самими брудними лайками які тільки знав.

- Що не хакається паскуда? - в металічних нотках Каспера пролунала зацікавленість.

Хлопець відірвався від роботи, пошукав звідки долинає голос, не знайшов, тоді буркнув:

- Та фіг там, я вже все по інструкції Скотті раз 10 перевірив, і фіг там, 97%, а тоді відкочується. Я вже й сам первірив і так. і етак, і код міняв, і алгоритм пробував змінити.

-  ти точно все правильно робиш?- щось почало шарудіти, Монк вилявся.

- Та кажу ж тобі..

- Люди-люди,-від суму в голосі ШІ Монк аж розсміявся,- дай но мені привілегії глянути.

- Не можу без Лейтенанта.

- Зануда. Що ти за  зануда. Правильний такий. Рішучим треба бути. Дівці своїй ти тоже будеш все тіки з дозволу лейтенанта все робити? А то вона там бідна вже певно й стомилась чекати на свій стейк, і найшла когось поближче. А ти тут фронтириш..