Смерть Прю [ так звали маму Керрі ] і її чоловіка Крістофа стала ударом для бабусі Керрі єдине , що тримало її на цьому світі, то це її онука якій недавно виповнилося 6 місяців, і тому вона забрала дівчинку собі. З роками Керрі росла і її сила також. Друзів у неї майже небуло. З її однолітків знею ніхто не дружив , адже всі важали її дивною, і через це з неї часто всі глузували, тому вона не дуже любила з кимось спілкуватися. Через декілька днів мав настати день на який вона дуже сильно чекала це її день народження. Кілька днів чекання і ось цей день настав. Керрі просунулася від того , що її почала кликати бабуся
-Керрі вставай! ! !
-Іду бабусю - промовила Керрі.
Вийшовши з своєї кімнати вона пішла до своєї бабусі на кухню. Коли вона зайшла сюди, то побачила на столі великий торт на якому було написано
" З днем народження Керрі ". Також крім торта бабуся сказала, щоб вони пішли до другої кімнати поговорити.
Коли вони зайшли то бабуся попросила Керрі сісти на диван і сказала їй , що вона є добра відьма. Керрі спочатку почала сміятися і перепитала бабусю.
-Бабусю ти мене розігруєш ?
-Коли би то це був просто розіграш , але це не так . Єдине що вона не сказала , що її життя скоро дуже сильно зміниться .
Після цих слів вона передала Керрі якусь чорну скриньку , і сказала щоб Керрі її залишила саму , і тому Керрі пішла до своєї кімнати. А бабуся тим часом стояла в кімнаті і пильно дивилася у вікно . Керрі коли прийшла до своєї кімнати сіла на свій диван і почала дивитися , що у цій скринці , коли вона відкривала скриньку , то чувся рипучий звук , було видко що її давно ніхто не відкривав . Відкривши скриню вона побачила велику чорну книгу на якій писало "Книга заклинань" коли вона відкрила першу сторінку , то побачила там конверт . Коли Керрі відкрила конверт ,то побачила там лист, і медальйон найперше, що зробила Керрі , то почала читати лист.
" Люба Керрі я і тато тебе дуже
сильно любимо нажаль
доля так склалася що ми не
можемо бути разом якщо ти читаєш цей лист то ти мою велика дівчинка мабуть бабуся тобі сказала , що ти відьма , я хочу аби ти допомагала людям . Я незнаю що з нами будить. дальше , але знай я тебе дуже сильно люблю моя. маленька Керрі "
Прочитавши лист вона взялася дивитися на медальйон . Коли вона відкрила медальйон , то побачила там свою маму і тато які тримали її маленьку на руках . Керрі надягла медальйон і лягла на ліжко роздумуючи про те , що було нині про події, які дуже її водночас розчарувала , і порадували .
Через декілька годин , коли Керрі закінчили свої роздуми вона пішла поговорити з бабусею , яка тим часом сиділа у вітальні . Спустившись з другого поверху [ Керрі жила на другому поверсі, адже будинок у її бабусі був двох поверховий також у будинку було горище ] вона пішла до бабусі і почала її розпитувати про все - Бабусю а яка була моя мама - спитала Керрі
- Дівчинка моя ти дуже схожа на свою маму вона була така тає ти Прю завжди була розсудливою, доброю те що робила завжди рятувала людей від смерті або демонів . Правду мабуть кажуть що дурних людей Бог не хоче . Хоч бабуся і тримала себе в руках але по її обличчю можна було побачити що очі в неї були заплакані тому Керрі вирішила більше не розпитувала. - а що то за книга , яка була у скринці? - то наша сімейна книга всі жінки і деякі чоловіки нашого роду були відьми і відьмаками кожна відьма, або відьмак мали свої особливі надздібності , а книга то так би мовити наш ключ проти демонів в ній розповідається майже про всіх демонів там також є і заклинання . - А хто почав писати цю книгу ? - Її почав писати перший відьмак нашого роду, а потом і всі інші відьми нашої родини. - А у мене є якісь надздібності ? - є - відповіла бабуся. - А який - запитала Керрі ? - Незнаю! ти сама дізнаєшся . Після того як Керрі опитала бабусю вона вирішила піти прогулятися .
Відредаговано: 09.11.2019