1 Розділ

Смерть Прю [ так звали маму Керрі ] і її чоловіка Крістофа стала ударом для бабусі Керрі єдине , що тримало її на цьому світі, то це її онука якій недавно виповнилося 6 місяців, і тому вона забрала дівчинку собі. З роками Керрі росла і її сила також. Друзів у неї майже небуло. З її однолітків знею ніхто не дружив , адже всі важали її дивною, і через це з неї часто всі глузували, тому вона не дуже любила з кимось спілкуватися. Через декілька днів мав настати день на який вона дуже сильно чекала це її день народження. Кілька днів чекання і ось цей день настав. Керрі просунулася від того , що її почала кликати бабуся 

-Керрі вставай! ! ! 

-Іду бабусю - промовила Керрі.

Вийшовши з своєї кімнати вона пішла до своєї бабусі на кухню. Коли вона зайшла сюди, то побачила на столі великий торт на якому було написано

" З днем народження Керрі ". Також крім торта бабуся сказала, щоб вони пішли до другої кімнати поговорити. 

Коли вони зайшли то бабуся попросила Керрі сісти на диван і сказала їй , що вона є добра відьма. Керрі спочатку почала сміятися і перепитала бабусю.

-Бабусю ти мене розігруєш ?

-Коли би то це був просто розіграш , але це не так . Єдине що вона не сказала , що її  життя скоро дуже сильно зміниться .

Після цих слів вона передала Керрі якусь чорну скриньку , і сказала щоб Керрі її залишила саму , і тому Керрі пішла до своєї кімнати. А бабуся тим часом стояла в кімнаті і пильно дивилася у вікно . Керрі коли прийшла до своєї кімнати сіла на свій диван і почала дивитися , що у цій скринці , коли вона відкривала скриньку , то чувся рипучий звук , було видко що її давно ніхто не відкривав . Відкривши скриню вона побачила велику чорну книгу на якій писало "Книга заклинань"   коли вона відкрила першу сторінку , то побачила там конверт . Коли Керрі відкрила конверт ,то побачила там лист, і медальйон найперше, що зробила Керрі , то почала читати лист.

                 " Люба Керрі я і тато тебе дуже 

                  сильно любимо нажаль  

                   доля так склалася що ми не  

                   можемо бути разом якщо ти                        читаєш цей лист то ти мою                         велика  дівчинка мабуть                                 бабуся тобі                                                        сказала , що ти відьма , я хочу                     аби ти допомагала людям . Я                       незнаю що з нами будить.                           дальше   ,  але знай я тебе                             дуже сильно люблю моя.                             маленька Керрі "

  Прочитавши лист вона взялася дивитися на медальйон . Коли вона відкрила медальйон , то побачила там свою маму і тато які тримали її маленьку  на руках . Керрі надягла медальйон і лягла на ліжко роздумуючи про те , що було нині про події, які дуже її водночас розчарувала , і порадували . 

Через декілька годин , коли Керрі закінчили свої роздуми вона пішла поговорити з бабусею , яка тим часом сиділа у  вітальні . Спустившись з другого поверху  [ Керрі жила на другому поверсі, адже будинок у її бабусі був двох поверховий також у будинку було горище ] вона пішла до бабусі і почала її розпитувати про все       - Бабусю а яка була моя мама  - спитала Керрі 

- Дівчинка моя ти дуже схожа на свою маму вона була така тає ти Прю завжди була розсудливою, доброю те що робила завжди рятувала людей від смерті або демонів . Правду мабуть кажуть що дурних людей Бог не хоче . Хоч бабуся і тримала себе в руках але по її обличчю можна було побачити що очі в неї були заплакані тому Керрі вирішила більше не розпитувала.               - а що то за книга , яка була у скринці?   - то наша сімейна книга всі жінки і деякі чоловіки нашого роду були відьми і відьмаками кожна відьма, або відьмак мали свої особливі надздібності , а книга то так би мовити наш ключ проти демонів в ній розповідається майже про всіх демонів там також є і заклинання .                                                       - А хто почав писати цю книгу ?                   - Її почав писати перший відьмак нашого роду,  а потом і всі інші відьми нашої родини.                                                   - А у мене є якісь надздібності  ?                  - є - відповіла бабуся.                                      - А який - запитала Керрі ?                            - Незнаю! ти сама дізнаєшся .                      Після того як Керрі опитала бабусю  вона вирішила піти прогулятися .