Розділ 40. Лексіан.

Лексіан.
Кері пішла. Сказала, що кохає... Й щоб я її не шукав. Нічого не розумію! Якого лисого гобліна, вона це зробила? Не розумію її мотивів! Єдине, що приходить у голову, що це вона навмисно, щоб я ще більше її захотів отримати!
Та цей варіант відпадає, на Кері це не схоже, вона не така.
Тому я впевнений, що має бути ще щось! Та вона наївна, хоче справитись сама!
Одне я знаю точно! Я не відступлю, не відпущу її!
Я дам їй час розібратися у собі. Поки я розбиратимусь із професором Торсоном.
Професора ми не могли знайти, пошукові закляття нічого не давали. Як і пошуки людей, магів, гвардійців, по всіх п'яти королівствах. Особисто я думаю, що він досі в Аланії, ховається. Ми обшукали його кімнату в гуртожитку Академії, знайшли багато книг про Стару Релігію, а саме про Богиню смерті Гель. Найбільше мене зацікавили схеми, незрозумілі до кінця, та тут точно, щось про рід.
Виникає питання, скільки Торсону років? Чи справді тільки він може закрити прохід у Царство Мертвих? Домислів багато, а от фактів нуль.
Я дуже хотів розібратися в цій справі... Мені не давало спокою, відчуття не завершеності!
Після пошуків професора в Марені, я знову повернувся до початку. До Академії Стихій! На дворі вирувало життя, адепти, як в нічному не бувало, ходили на пари. Біля дверей в підземелля стояла охорона. Я зайшов у середину, до мене приєднався Інвар. Чи правильніше сказати король, уже офіційний:
— Що ти хочеш тут знайти Лексіане?
— Відповіді? Ти знайшов інформацію про свого предка, що знайшов прохід сюди? Що з ним сталось потім, як помер?
Я хотів знати все, кожна деталь була важливою...
— Я шукав, і знайдене мене здивувало, інформація суперечлива, неповна.
Інвар задумався, я бачив, що його також це гризе, і затягує глибше.
— Кажи нарешті, не тягни!
Так, я був нетерплячий, дратівливий.
— Той, що знайшов це місце, відкрив прохід у Царство Мертвих, не просто мій предок, а засновник роду! Та відомостей про нього мало. З'явився він нізвідки, ніде не вказано де він народився. Його дружина, як я здогадуюсь, і не була його офіційною дружиною, бо жодного запису про це не має. Гірандея народила єдиного сина Даріуса, про нього є багато інформації, та нічого цікавого. Далі, родинне дерево розросталось і дуже швидко, й основні відомості є про кожного, аж до мене... А про засновника роду, нічого, навіть точного імені не має, як і дати смерті.
— А хто побудував Академію?
Дуже багато від цього невідомого предка, залишилось всього...
— Знаю про що ти думаєш, я сам задаю собі це запитання...І так, саме Він побудував Академію, щоб приховати потужне магічне коливання проходу!(Інвар)
— Якщо він збудував Академію, то як ніхто має знати всі її секрети!
— Думаєш він тут? — Інвар нервово оглянувся по сторонах підземелля...
Я не відповів, бо якщо Торсон тут, то, мабуть, й чує нас.
Надворі, я магічно просканував Академію. Та коли у її стінах безліч магів з магічними силами всіх стихій, то знайти Торсона нереально... Що зробити, щоб він сам захотів вийти? Чим він дорожить? Інваром? Він його наступник, Зіандр же помер...
І я витяг меча... Відчайдушний крок, та варіантів не має...