Розділ 32. Кері.

​​​Ксен на картинці!

(Картинка відкривається на комп'ютерній версії сайту)

— Ось тобі й відповідь!(Ксен)
До нас наближались офіцери... Й ми без слів пішли за Інваром, який один знав дорогу.
Та не судилося нам, так просто добратися. Дорогу загородили офіцери, вони активували свою силу і їхні руки світилися червоним. Ксен проговорив лікувальне закляття, й Рідна прийшла до тями, стала на ноги, хоч ще дуже слабка.
Інвар з Ксеном приготувались до бою, нерівного, та як-не-як, вони ж особи монаршої крові. Червоне світло полетіло на нас, та Ксен блискавично зреагував, і спрямував чужу магію в землю, яка миттю нагрілась, так що нам прийшлось відійти на кілька кроків назад.
Інвар, активував стихію вогню, і направив на офіцерів і витяг меча, й кинувся в бій, Ксен, також не відставав. Хлопці професійно володіли технікою бою на мечах. Я дивилася на їхній танець сталі, по іншому не назвеш, як заворожена, мої очі не встигали слідкувати за мечами.
Офіцерів спочатку було п'ять, та на звуки бою, підбігли ще чотири, а через три хвилини й інші право службовці, що відповідали за порядок у місті. На їхніх мантіях був знак стихії води. І тільки я про це подумала, як нас облило водою, холодною, солоною...
Потік води був настільки сильний, що нас розкидало в різні боки, і не знаю як інші, та я не вміла добре плавати, а пірнати тим більше. Я добряче написала води, до слова дуже несмачної... Та це дрібниці, в порівнянні з тим, що маги води, в допомогу собі прикликали морських істот.  Їх було двоє, розміром як екіпаж, зі щупальцями та... У мене полетіла чорна маса! Я дивом ухилилась, а земля біля мене почала шипіти. Я швидко піднялась, побачила в протилежній стороні Каріна, побігла до нього, дорогу мені перегородив маг води, а з іншої сторони, летіла чорна клякса від чудовиська, я пригнулась... Чи то з переляку, чи рефлекторно, та допомогло і клякса попала на мага, я добігла до Каріна.
— Ти в порядку!
— Так!(Кері)
Магів нейтралізували Ксен з Інваром, та чудовиська залишились і наступали на нас...
Ми усі зійшлись до купи й повільно відступали, а Ксен тримав над нами магічний щит, що захищав від клякс...
— У когось є ідеї, як знищити ці непорозуміння?(Ксен)
— Це істоти моря, вони захищають кордон суходолу!(Інвар)
— Плювати! Як їх вбити!(Ксен)
— Тільки стихією води! А я маг вогню! — викрикнув Інвар...
— Може спробувати просту формулу води та з'єднати її з формулою прокляття!?
— Кері звідки у тебе такі тупі ідеї? Ти взагалі простолюдина.(Ксен)
— Ксен, замовкни! А ідею варто випробувати!(Інвар)
— Я не хочу померти!(Рідна)
Усі подивилися на Рідну, я уже й забула, як вона любить скиглити...
Віяв холодний вітер, темно червоні потвори сунули на нас, і розмахували щупальцями, а ще вони, наче змовились і по черзі атакували нас кляксами...
— Зе Аква-де-ран! — Інвар проговорив на в досі й видихнув.
Це формула води, я її добре запам'ятала, пам'ять у мене відмінна, і її потрібно по особливому промовляти, залучати внутрішній резерв, це якщо ти не маг води...
Маги води черпають енергію з води, і все носять її з собою, переважно в медальйоні, де зберігається кілька крапель.
Інвар знову вдихнув і проговорив прокляття, доповнив формулу води й зробив її смертельною... Водяні монстри складаються із води, тому це має їх вбити.
Я затамувала подих, а потвори закричали від болю і розсипались.
— Вдома розкажу — ніхто не повірить!(Ард)
Ард дивився на все великими очима. Та я сама не краща! Карін допомагав Рідні йди, підтримував. Він кохає її, піклується, хвилюється! Невже Рідна не оцінить це?
До Рідни підійшов Інвар, осушив її одяг, як і мій, а потім зняв з себе мантію і подав Рідні.
Ми швидко перебирали ногами, як могли, та маги все одно нас чекали, й Ксен сердився, що ми так повільно йдемо.
— Ще довго!(Кері)
— Ні, ми прийшли! Стійте тут, чекайте сигналу.
Інвар пішов до великих воріт, за якими височів будинок, вражаючих розмірів. Уже світало, тому я добре могла все роздивитись. І найперше що впадає в очі, це відмінність архітектури із Мареною і природа. Тут усе зелене.
Інвар біля воріт щось чекав кілька хвилин, а потім вони самі відчинилися. Він махнув нам рукою. На території маєтку Інвар поводив себе як власник. Працівники як бачили Інвара, то одразу схилялись.
— Нам пощастило, дядечка не має в дома!
Так, пощастило, має ж нам хоч інколи щастити.
Ми зайшли в будинок, дуже розкішний, з тематикою морського царства. Навіть на дверях металом вималювано морських істот. На стінах величезні картини з морським дном, дивовижним, безліч кольорових рибок, різних водоростей і скарбів, що лежать присипані піском, що іскриться яскравіше за коштовності.
У мене слів не має, я б днями розглядала ці витвори мистецтва!
— Кері! Ти ж не в музей прийшла!
Ксен вхопив мене за руку й потягнув до сходів, які вели в низ.
— Чому портали знаходяться у підвалах, підземеллях?(Кері)
— Тому що!(Ксен)
Ксен мене дратує, він не може відповісти, треба обов'язково познущатись і принизити.
— Тому що портали які знаходяться в Міністерстві й палацах Марени й Аланії та цей, і ще є кілька в інших королівствах — природного походження. Тому вони мають бути в природному середовищі.(Ксен)
— Тільки не кажи що ти думала, що їх маги створюють?
— Ксен, я не маг і справді думала...
— Маг може створити портал, та це дуже енерго- затратно, сили одного мага переважно не достатньо, потрібно застосовувати колективну магію. А природних порталів дуже мало і вони переважно у палацах чи інших важливих структурах.(Ксен)
Ми підійшли до порталу, що був розташований на сирій землі серед великих брил.
Кілька секунд і ми в Аланії. Усі вимотані, пом'яті, брудні
— Рідна, з тобою все добре?(Кері)
— Добре? Подивись на мене, ті кляті риби обкусали мене, нас не годували та...
Рідна похитнулась, мабуть, лікувальне закляття втрачає силу.
— Я вже покликав цілителя, Вам усім потрібна допомога!(Інвар)
Я глянула на злу Рідну, яка не зважаючи ні на що, продовжує мене ненавидіти, на Каріна, що не дивлячись на байдужість Рідни, і жахливий характер — продовжує любити. На Арда — який всупереч всім негараздам, випробуванням, біль, страх — продовжує посміхатись.
Усі різні, та я зріднилася з ними, за короткий відрізок часу, тому безмежно рада, що з ними все добре.