Аріленна.
У мене закінчилась пара, я вийшла з Академії, як завжди під супровід цікавих очей, ця надмірна увага до моєї персони... Й побачила Ориса, що якийсь хмурий, стояв з професором Торсоном, й про щось говорив, про що я не могла розібрати, мабуть, Орис поставив магічний, звуковий бар'єр. Я призупинилась й чекала коли Орис мене побачить — побачив й відвів погляд.
Мені це не сподобалось, й одразу виникло погане передчуття, яке до слова, ніколи мене не підводило.
Аргаріус відправився в Аланію, а Орис був в Аланію, і Лексіан з Кері в Аланії, й навіть Ксен в Аланії! Виникає запитання! Чому усі в Аланії? І про що це Орис, говорить з Торсоном — професором Рунології?
Орис договорив й підійшов до мене.
— Ваша Величносте!
— Орис, а ти уже з Аланії? Бачив Аргаріуса? А Кері? Як вона там? Я хвилююсь за неї!
— Все добре...
—Точно? А тоді чому усі в Аланії?
Орис не поспішав відповісти, та нашу не дуже багатослівну бесіду перервав професор Торсон.
— Ваша Величносте! — професор, традиційно схилив голову, і звернувся до Ориса.
— Я взяв усе потрібне, книги, власні записи й дослідження і готовий відправлятись в Аланії!
— Я з Вами!
— Ні!(Орис)
— Так!
— Аріленна...— з вуст Ориса ледь не зірвались слова, та він стримав їх.
— Орис, я жодного разу не користувалась своїм статусом, та сьогодні це буде вперше!
Я бачила як він не хотів щоб я їхала, і це мене ще більше гнало вперед...
Ми приїхали в Міністерство, і через портал, що знаходиться у підвальному приміщенні, перемістились у палац Аланії.
Нас зустрів молодий хлопець, з темним волоссям вогняного відтінку, що дуже не звичний.
— Орис, ти мав привести тільки професора, навіщо ти привів в Аланії ще одну адептку Академії Аргаріуса?
Адептку? Я так спішила за Орисом, що й забула, що я в формі й мантії з фірмовим знаком Академії.
— Мало тобі смертей? — добавив він тихо, та я почула і...
— Смертей? Орис?
— Інваріус, познайомся, це дружина короля Аргаріуса, Аріленна Аріас, ну і звісно королева!
— Ваша Величносте! Вибачте за мої слова! Я...
— Мені не потрібні Ваші вибачення, поясніть про що йде мова, що з адептами? Де Кері?
— Аріленна, Аргаріус вб'є мене, за те, що я тебе сюди привів! Та, Кері викрав король Зіандр як і ще трьох адептів!
Я не встигла оговтатись від почутого, як...
— Арі? Якого гобліна ти тут!?(Ксен)
— Ні Ксен, краще ви мені поясніть, якого гобліна тут відбувається?
Останні десять хвилин я слухаю розповідь хлопці, й повірити не могла, що почуте правда.
Потім Орис відправився назад до Міністерства, як наказував Алтеріан, і як він висловився доживати останні дні.
— Інвар, як справи з переворотом?(Ксен)
— Переворотом?(Аріленна)
— Ну так, а чому ти дивуєшся? Зіандр втік, поставив королівство на стежку війни! А Інвар, як благородний лицар, хоче врятувати королівство!(Ксен)
— Ксен, не блазнюй! Не все так легко як я думав! Одна з родин засновників Аланії, підтримали батька, і закрили ворота до фортпорту, тобто відрізали нас від інших королівств і від прісної води!(Інвар)
— А що відкрити ті ворота ніяк? Магією наприклад?(Ксен)
— Ворота відбивають магію!(Інвар)
— От халепа! Одні проблеми, все треба вирішувати самому!(Ксен)
Я хочу до чоловіка...
Професор Торсон стояв в стороні з круглими очима, і явно не розумів, що відбувається..
— Відведіть мене до Алтеріана!(Аріленна)