Розділ 18.

Лексіан.
Полігон Академії Стихій, зустрів мене туманом. Інваріус був уже тут із ще одним магом. А я був із Ксеном і Орисом...
І не бачу причин тягнути час...
— Розпочинаємо! – скомандував я.

Й помахом руки створив дуельний круг, що запалав зеленим вогнем.
Зелений вогонь означав, що ми не вийдемо з нього до першої крові. Червоний означає що вийде з кола тільки один. Та я при своєму розумі ще...
— Нападай! — крикнув я Інваріусу.
Який був одягнений у все чорне як і я. Самому цікаво, на що він здатний.
Він став у магічну стійку, одна нога попереду, руки формують вогняну кулю.
Я розпочав промовляти подумки вогняний щит й формувати магічні потоки.
Удар! З його рук зірвався вогонь, не куля, а цілий потік, мене відчутно запекло, та щит вистояв.
Я утримуючи однією рукою щит, направив на супротивника електричний розряд, що є не зовсім дозволеним у королівствах. Та оскільки наша дуель також поза законом, то усі методи боротьби прийнятні.
Інваріуса добряче трусонуло, й відкинуло до межі кругу.
Він піднявся розлючений. Невже чекав, що я використовуватиму дозволені закляття?
Я посміхнувся, сам до себе.
— Акре де Лан! — зірвалось з уст супротивника.
І в мою сторону полетів Аркан, що блискавично пробрався крізь мій щит й почав мене душити, залізною хваткою стягнув мою шию, я відчайдушно тримав його руками, і згадував закляття деактивації.
— Сеан, ла Кед...— ледь чутно промовив.
Аркан зник, а моя шия відчутно боліла, я терпів біль, й говорити було важко.

Я розсердився, тому застосував магічні потоки, якими Інвар не володіє, бо він маг вогню, це його основна стихія. Тому я з'єднав у Аркан чотири стихії, й направив на противника. Він виклав щит, та це не допомогло йому, Аркан наче не помітив магічний щит, напав, обпалив болем кожну клітину тіла. Ось тут я міг з легкістю добити його, повільно підійти й не квапно завдавати смертельного удару. Та я не для цього тут, тому я відкликав Аркан чотирьох стихій і з усмішкою на губах, що тільки підкреслювала мою перевагу, я витяг меча.
Інвар піднявся, і навіть не скрився, хоч я знаю що йому боляче, й також витяг меча.
Існує тільки чотири основні позиції, які корисні у бою:
Дракон
Ліва нога вперед, тримаєте меч праворуч від голови, вістря спрямоване в його обличчя.
Шаблезуб
Ліва нога попереду, меч справа вище за коліна, руки схрещені, вістря спрямоване в його обличчя.
Із землі
Права нога вперед, тримаєте меч перед собою на витягнутих руках, вістря спрямоване до землі.
З неба
Ліва нога попереду, меч утримується з боку правого плеча або над головою, руки витягнуті. 
Моя улюблена стійка — дракон, а основне правило нападати, а не захищатись.
Основна тактика, коли поряд з опонентом, не стежити за його ударами й не чекайте того, що він може зробити проти мене. Тому що усі фехтувальники, які тільки чекають удару опонента і нічого не роблять, окрім захисту, дуже часто зазнають невдачі.

Я завжди фехтую в повну силу! Коли близько, атакую супротивника в голову і корпус. Після удару, із з'єднання атакую легкими ударами в наступне відкриття.
Після першої атаки, я уже бачив слабкі сторони Інваріуса, він погано відбивав удари з лівої сторони, а нападав переважно із правої сторони.
Я вкладав силу в кожен удар, не тільки фізичну, а й магічну, закляттям "Октер", Інвар також використовував магічне закляття, і наші мечі при зустрічі видавали іскри яскравого кольору. Я не давав супротивнику відпочинку і сипав ударами, вичікуючи моменту, промаху, похибки тривалістю в одну секунду.
І це відбулось, тому я поранив Інвара. Поранення не було серйозним, вирахувати точність свого удару я вмів, тому спеціально наніс не смертельний удар.

Яскраво червона кров, окропила дуельний круг й зелений вогонь погас.
До мене підбіг Орис з Ксеном:
— Цілий?(Орис)
— Так.
Ми глянули на Інваріуса, його друг, здається цілитель, бо надто вправно він зцілював його рану на грудях.
Ми не поспішали, чекали, коли він підведеться.
— Ти виграв! — піднімаючись проговорив Інваріус.
І точно, він не радий цьому.
— Ти гарно тримався! — не міг не сказати я, бо і сам здивований.
— Кері моя наречена! А якщо твій батько спробує, хоч підійти до неї, буде мати справу зі мною!
— Я добре знаю свого батька, він не відступить! І я також хочу допомогти Кері й своєму королівству! Я не хочу війни, й прирікати своїх людей на смерть. У разі конфлікту, усі старші курси Академії Стихій прикличуть до служби. А це, для більшості вірна смерть.
— Я також цього не хочу! Поговори з батьком!
— Він не послухає мене, він хоче з допомогою Гелль знищити Марену! А для цього йому потрібна Кері!
— Я не допущу цього!(Лексіан)
— Я також!(Інваріус)
— Пропоную, раз у нас спільні інтереси, об'єднати сили!(Орис)
— Я не буду вбивати власного батька! (Інваріус)
— Потрібно знищити прохід в царство мертвих!(Лексіан)
— Це не можливо зробити! Я думав про це!(Інваріус)
— То подумаємо разом! Увечері, приходи до мене!(Лексіан)
Інваріус мотнув головою, і пішов зі своїм другом, який стояв далі від нас і був відрізаний звуковим бар’єром.