Кепські свята

Місто сказилося. Вітрини кожного закладу неодмінно були прикрашені штучним снігом і вогниками, які дарували святковий настрій. За кілька днів до Нового року вулиці були сповнені людей, в магазинах стояли величезні черги з тих, хто хотів купити ще подарунків для важливих людей. 

Та найбільш людними місцями, за декілька днів до Нового року, були ресторани, де компанії згадують старий рік, а закохані пари будують плани на майбутній. Одинакам у таких місцях не затишно, скільки не прикрашай гірляндами і сніжинками вітрини. Вони скоріше підуть у бар. Там теж багато компаній і завжди голосно, та в тому гомоні можна сховати головне, що кожна одинока людина прагне лишити у минулому році — самотність.  

В одному такому барі, якраз було не проштовхнутися. Там веселилися люди у шапочках Санта Клауса, чи з оленячими ріжками. Та коли опівночі двері в барі відчинилися, ніхто з присутніх не сподівався побачити там балерину. 

Кучерява дівчина, із темним густим волоссям і неймовірно пишною пачкою, з'явилася на порозі. Її рожеве вбрання так впадало у око, що той час стало центром уваги. За її понурим поглядом не одразу можна було помітити дівочу красу та ніжність. Дівчина впевнено проторювала собі дорогу крізь веселі компанії, туди, де, якимсь дивом, лишалося вільне місце за барною стійкою.

- Хух, - важко зітхнула вона, - мені гарячий глінтвейн. 
- Важкий день? - спитав бармен.
- Ти навіть не уявляєш наскільки.
Він подав їй ароматну чашку напою.

- І чому вважається нормальним пити цей чарівний напій тільки коли за вікном хурделиця? - пробуркотіла вона у голос.
- Не вважається. Кожен може пити те що йому заманеться, не дивлячись на пору року, - пролунав приємний голос зовсім поруч. 
Дівчина повернула голову і побачила чоловіка. Він сидів і посміхаючись, тримав у руці звичайнісінький стакан молочного коктейлю із морозивом, молоком і вершками. 
Її обличчя здалося йому знайомим, та він ніяк не міг пригадати де саме її бачив.
- То що, може поділишся чому в тебе був такий важкий день? 
- Якби день, - відповіла вона і відсьорбнула трошки напою. - Все почалося на Різдво…

Для того, щоб уявити дім в якому зростала Стейсі можна згадати будь-який гучний фільм про Різдво. Там обов'язково буде маєток, такий в якому Кевіна могли б лишити самого вдома, безліч кімнат і всі прикрашені величезною кількістю різдвяних прикрас та гілками свіжої ялинки. 

Стейсі - старша донька, крім неї є ще дві сестри, яких, як вважала сама Стейсі, батьки любили більше. Вони цього заслуговували, а Стейсі… Стейсі вважала себе бідовою. І кожен рік, збираючись на Різдво, всім неодмінно треба було про це нагадати. 

Стейсі було 27, Хізер була на 2 роки молодша за сестру, але вже мала чоловіка Ларрі і двох дітей Шеррі та Шона. А Тіна - молодша сестра привела свого обранця Гаррі знайомитися з батьками. 

А як ще показати чоловіку що він тепер свій, як не розповідями про те, як Стейсі зіпсувала своє життя? 

Вони сиділи за великим столом, на якому стояло безліч смачних страв, більшість із яких так і лишаться незайманими, але то був вічний матусин спосіб показати свою любов до родини. 
- Місис Адамс, - звернувся Гаррі до головної жінки родини, - все виглядає дивовижно. 

Мати Стейсі, як то буває коли отримує компліменти, налилася рум'янцем та посміхнулася. 
- То Гаррі, може ти поріжеш індичку? - промовив батько, що мовою чоловіків мало означати тільки одне - ти тут свій.

Гаррі вміло впорався з індичкою, та й не дивно, він був хірургом, тож гарно знав, як поводитися з ножем.

- Коли ми почуємо історію про те, як ви вдвох познайомились? - спитав батько.
- Це було у кав'ярні, - розпочав Гаррі, - ми одночасно замовили останній шматочок медового десерту.
- І він, як справжній джентльмен, поступився мені, - додала Тіна.
- Та вона запропонувала розділити цей шматочок на двох. Потім ми заговорилися і я більше не міг не думати про неї.
- О, яка романтична історія. 
- А ви, - звернувся Гаррі до Хізер, - як ви познайомилися? 
- Ми жили поряд, спілкувалися як друзі, інколи ходили у кіно - серйозно промовив Ларрі - чоловік Хізер.
- А через два місяці, я прийшла додому, де на мене чекала повістка. Мене викликали до суду, через те, що мій сусід має до мене якісь скарги, - промовила Хізер.
- І коли вона прийшла до суду, я пояснив, причину її виклику.
- І що це було? - зацікавлено спитав Гаррі.
- Він сказав, що я вкрала його серце. Вкрала остаточно і назавше. 
- Боже, як романтично, - промовила Тіна.
Вона чула цю історію разів 20, та кожного разу ця історія торкалася сердець кожного. 
- А що до тебе, Стейсі? - запитав Гаррі. - Ти одружена чи щось типу того? 
Тіна ледь помітно потягнула його за лікоть і подивилася на нього тим поглядом, який так часто псував настрій старшій сестрі. Молодша сестра так дивилася на всіх, хто намагався спитати Стейсі про її негаразди.
- Ні, Гаррі, я не одружена, не маю дітей, маю звичайну нудну роботу і не маю видатних історій.
- В тебе це ще попереду, - додав батько із посмішкою, та його погляд був таким, що Стейсі одразу розуміла, вони думали так само.
- Стейсі розбили серце, - випалила матір і вже вся родина дивилася на неї здивовано. - Вона мала гарного хлопця, вони так довго були разом, та він пішов від неї, неочікувано і без пояснень. Це було років 5 тому, тож, відтоді вона намагається зібрати себе по шматочках.
- Мамо! - разом випалили всі дочки подружжя Адамс. 
- А що? Рано чи пізно він все одно дізнається, - відповіла мати.

- Неймовірно, місис та містер Адамс, що ви вже маєте онуків. Ви дуже гарно виглядаєте, - змінив тему Гаррі. 
- Сімейне щастя дає нам молодість і сили, - промовила матір. Кожен раз, як ми бачимо наших дівчат щасливими - це наче додає сил. А коли Хізер народила нам онука, ми взагалі здуріли від радості. 
Стейсі мовчки жувала смачну індичку та навіть хрустка скоринка не могла її потішити. Всередині дівчині закипала образа.
- Перший чоловік, окрім мене, - додав батько, - ще й такий гарненький. 
- То коли народяться ще онуки, ви помолодшаєте ще трохи? - спитав Гаррі.
- Ох, це хіба що ви із Тіною нас так потішите, - промовила матір.