Кенгуру Буцик і великий шматок піци

       Одного ранку мама спекла в духовці піцу — смачну, запашну, з сиром. Вона поставила її на стіл і сказала:

— Буцику, це для всіх. Коли прийдуть твої друзі, пригости їх, добре?

— Добре! — радісно вигукнув Буцик. — Але можна мені спробувати просто зараз? Хоча б маленький шматочок?

— Один маленький — можна, — усміхнулась мама.

Буцик відламав шматочок… потім ще один… а потім ще… І поки мама прибирала на кухні, він з’їв майже всю піцу.

Залишився лише один тоненький шматочок.

Саме тоді в гості прийшли друзі: песик Дружок, качечка Кря й киця Міу.

— Привіт, Буцику! Ми прийшли! Твоя мама казала, що у вас є піца! — зраділи друзі.

Буцик злякано глянув на тарілку.

— Е-е… Вона майже закінчилась… — пробурмотів він. — Але… можемо поїсти печиво.

Він заглянув у шафу — але й там майже порожньо.

— Е-е-е… печива немає… Будете какао?

Та молока теж не було — він усе випив вранці, забувши поділитися з мамою.

— Тоді давай просто пограємось! — запропонував Дружок. Але тут у нього голосно забурчало в животі. — Е-е-е… Ні, давай краще завтра. Бувай, Буцику!

— До завтра! — попрощались Кря й Міу й пішли разом із песиком.

Буцик насупився й повільно повернувся до мами.

— Мамо, мені якось… зле.

— Бо друзі так швидко пішли?

— Так… Я з’їв майже всю піцу, а Дружок був голодний. І Кря з Міу, напевно, теж… Мені сумно, бо я ні з ким не поділився...

Мама сіла поруч і ніжно пригорнула сина.

— Ти маєш добре серце, Буцику. Просто іноді важко вчасно зупинитись. Але коли ти ділишся — радість стає вдвічі більшою. Може, спечемо ще одну піцу, а ти пригостиш друзів?

Буцик усміхнувся.

— З радістю! Я тобі допоможу! Але давай зробимо піцу з сиром, і щоб кілька шматочків були з броколі. Качечка любить броколі.

— Гаразд, — усміхнулась мама.

— А потім я віднесу піцу друзям і вибачусь, що раніше не поділився.

Мама поцілувала сина й сказала:

— У мене дуже щирий син… Йдемо готувати?

       І вони приготували нову піцу. Вона вийшла ще смачнішою, бо розділена з друзями піца — завжди найсмачніша. А їсти разом — весело і приємно.