Кекс на згадку про вбивство

78: Славік при формі

— Ну от, — сказав Славік, з’являючись у дверях кав’ярні в… поліцейській формі. — Я тепер при ділі. І при пістолеті. Але без патронів — поки що стажування.

— Це що, форма справжня? — здивувалась Зойка. — А не з “Аліка”?

— Справжня, — гордо сказав Славік. — Мене взяли. В поліцію. Сказали: “Хлопець, який переховав флешку у ланч-боксі з кускусом — це ж золото!”

— Тобто, тепер ти… опер?

— Поки що — молодший помічник молодшого патрульного, — усміхнувся він. — Але я вже зробив рейд по бабусі, яка продавала сумнівну випічку без декларації. Це… початок.

— І як тобі нова роль?

— Скажу чесно: кекси не такі вибухонебезпечні, як деякі пенсіонери з пиріжками. Але я вчуся.

— То що, з кав’ярні ти йдеш?

— Навпаки. Я оформлю тут стаціонарну точку “дружньої поліції”. І спостерігатиму за дотриманням соціального спокою і температури випікання.

— Може, ще й охоронятимеш Сметанка?

— Звісно. Він — наш головний інформатор. А ще, здається, член профспілки.

Сметанко позіхнув і показав живіт для погладжування, як офіційний знак затвердження нової посади.

— Ну, тоді вітаємо! — сказала я. — Славік, наш новий агент під прикриттям… із глазур’ю.

— Тепер точно нічого не зламається, — підморгнув він. — Хіба що міксер.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше