76: Рецепт розв’язки

— Що найважливіше в будь-якому рецепті? — спитала я, стоячи біля дошки з написом “Кекси як метафора життя”.
Слухачі — наш імпровізований “кулінарний клуб слідчих” — слухали з чашками какао та втомленим задоволенням.

— Пропорції? — припустила Зойка.

— Свіжість продуктів? — додала Люся.

— Правильна температура? — втомлено кинув Глущенко.

— Майже. Але головне — точність і час, — відповіла я. — І саме вони вирішили всю справу.

Я провела рукою по роздруківці хронології:

1. Павло свариться з бухгалтером (під ім’ям Мирон) за кілька днів до відкриття.
    
2. Вночі перед відкриттям Павло намагається щось винести — можливо, докази його правоти.
    
3. У ту ж ніч — “другий Павло” діє так само. Але ми бачимо, що це підміна.
    
4. Мирон використовує Бориса як наживку, а сам ховається за образом нового інвестора.
    
5. Тоня бачить забагато — і зникає.
    
6. Сметанко з флешкою фіксує обличчя вбивці.
    
7. Пастка “Ночі кексів” спрацьовує — і розкриває все.
    

— А отрута? — нагадав Славік.

— Була в його шкарпетках. Залишки речовини. І саме вона — ключ до справи. Бо тільки він міг мати до неї доступ.

— А його мотив?

— Помста. Его. Потреба довести, що “сухе — сильніше за солодке”. Ідея, що логіка переможе натхнення.

— Але перемогла… креативність, — підсумувала Люся.

— І фірмовий кекс із грушевим кремом, — додала я.

Сметанко муркнув і поклав лапу на останню сторінку справи.

— Справу закрито, — сказала я. — Але… кекси печуться далі.