Кекс на згадку про вбивство

54: “Це ще не кінець”

Кекс із запискою. Це вже стало новим нормальним у нашій кав’ярні.

— Я просто розпаковувала партію зранку, — сказала Зойка. — І в одному з мафінів знайшла це.

Записка була акуратно згорнута й загорнута в харчову плівку, як цінна інформація для дуже голодного шпигуна.
Розгортаю:

“Ти думаєш, це кінець? Це — всього лиш глазур. Справжнє — всередині. Не зупиняйся.”

— Це загроза? — спитала тітка Люся, нюхаючи папір. — Чи запрошення на побачення з таємницею?

— Це стиль Павла, — прошепотала я. — Він завжди писав так, ніби готував сценарій для фільму “Солодке зло”.

— Це точно його почерк, — підтвердила Зойка. — Я бачила схожі записки в його старому щоденнику. І… це все ще свіжо написано.

— Тобто він живий?

— Або хтось хоче, щоб ми так думали.

Ми подивились на кекс. Він стояв на тарілці, абсолютно звичайний. Але в ньому — була суть. Послання. І, можливо… вказівка, що робити далі.

— Справжнє — всередині… — задумалась я. — Це може бути про що завгодно: коробку, людину, запис.

— Чи нову флешку, — припустив Руслан, вже нишпорячи серед пакетів.

А Сметанко заліз на полицю і зіштовхнув банку з написом “Не чіпати — це просто спеції”.
Усередині — ще одна записка.

“Тепер твоя черга випекти правду. Але будь обережна — вона не всім смакує.”

Я зітхнула. Це був початок фінального раунду.

І точно — це ще не кінець.

Подобається

#330 в Детектив/Трилер
#163 в Детектив
#294 в Різне
#206 в Гумор

Відредаговано: 19.07.2025