Кекс на згадку про вбивство
48: Дошка підозри
На наступний ранок кав’ярня перетворилася на центр оперативного божевілля.
Зойка приклеїла на стіну великий аркуш — «ДУМКИ ТА ПІДОЗРИ».
— Ми зробимо свою власну дошку. Як у фільмах. Тільки з більше блискітками. І менше здорового глузду.
— А ще з кондитерською тематикою, — додала я. — Нехай нитки будуть із пакувальної стрічки від коробок із кексами.
Тітка Люся принесла магніти у формі печива.
Руслан — роздрукував фото всіх підозрюваних і внизу підписав: “Можуть бути солодкими — але не на смак”.
На дошці були:
- Зойка. Мотив: знає більше, ніж каже. Часом дуже “удобно мовчить”.
- Тоня. Зникла. І це вже не жарт.
- Ігор. Привид кави. Повернувся зі старими образами.
- Мадам з Парижа. Має більше шарів, ніж наполеон.
- Борис. Дуже спокійний. Надто. Його флешка — ще не прочитана.
- Глущенко. Має доступ до всього. Але й до серця моєї кави.
- Тітка Люся. Має арсенал ефірних олій і таємниць. Деякі її "видіння" — надто точні.
- Славік. Все знає. Але не скаже без мафіна.
— Яка версія веде? — запитала я.
— Що Павло живий. Але грає у власну гру, — відповіла Зойка. — І ми всі — фішки на його торті.
Я глянула на центр дошки. Там було написано червоним:
“ХТО ВИГРАЄ: ТІ, ХТО ПРАВДУ ПРИПРАВИВ, ЧИ ТІ, ХТО ЇЇ З’ЇСТЬ?”
А внизу — наклеєне фото Павла. Усмішка на ньому була така, ніби він уже знав, чим усе закінчиться.
#330 в Детектив/Трилер
#163 в Детектив
#294 в Різне
#206 в Гумор
Відредаговано: 19.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
