Глава 1.Договір

За вікном падав густий сніг, і свистів вітер, в кімнаті тріскотіли дрова, дівчинка лежала в пледі і пила какао, та читала казку, у неї на ногах лежала пухнаста маленька собачка, яку вона дуже любила, батьки дівчинки, на ім'я Кейсі, дивилися телевізор в інший кімнаті.
Дівчинка до пила какао і поставила чашку на невеличкий столик поряд,трішки поправила подушку і поринула з головою в казку яку вона читала.
Через деякий час, дівчинка поринула в сон.
••••••••••••••••••••~
Дівчинка стояла серед поля,позаду ліс, а в горі по дорозі, яка нагадувала скоріше вермішель, був замок, темний і казковий.
Кейсі, пішла по цій дорожкі..
Вона бачила такий замок в казках про кощея, але їй було цікаво, може там нема в тому замку нікого, та далі її зустрів маленький звір, схожий на кота але й на дракончика теж, він біг від замку.
— Я б тобі не радив йти до чахлика невмирущого, (кощея) він може і вбити гостя. – каже їй звір.
— Привіт. Він справді там живе?
— Привіт. Так, як і його батько, хоча Мілорд, старший зараз на полювані, – звір ходив туди сюди, наче хотів втекти.
— У чахлика, є син? – здивувалася  дівчинка.
— Звісно. А ти що, не з цього світу? 
— Не з цього світу? Стоп, я що, потрапила в казку? – звір зупинився і здивовано подивився на неї.
— Казку? А це що? – спитав звір.
— Це.. а - а.. це легенда, – знайшла що сказати Кейсі.
— Легенда? А - а, це коли співають на ніч щоб скоріше заснути? – спитав звір, а дівчинка лише весело посміхнулася.
— Так, – відповіла Кейсі, і подивилася на замок після перевела погляд на звірка, — До речі, як тебе звати?
— Звати? – перепитав на половину дракон.
— Як тебе маса гукає? В тебе є мама?
— А, як мама мене зве?...– він подивився на замок, за тремтів і побіг з криками; Тікай!! Він тебе вб'є!
— Стій! Скажи хоть як тебе звуть?! – крикнула дівчинка і десь далеко почула відлуння звіра.
— Орті! – не встигла Кейсі, і шагу зробити як біля неї з'явився вихор, 🌪️ мить і біля неї з'явився блідий та в одночас худий – хлопець.
Кощей, дивився куди зник Орті, хвилину, а потім перевів крижаний погляд на дівчинку.
— Вітаю, а ти з відки тут? – запитав розгублено,
— Привіт, – так само розгублено відповіла Кейсі, і додала, — Я читала казку і заснула.
— То ти не тутешня? Хм.. – він подивився на небо, — Ходімо в замок, а то тут скоро змій з'явиться, може викрасти, не відомо що в нього в голові, – він перший пішов у перед.
— Кажуть що ти вбити можеш, – пішла слідом Кейсі.
— Не всіх, але дівчаток я не вбиваю,ну, поки не виведуть зі себе. Скільки тобі років? – спитав чахлик прискорюючись, 
— Одинадцять. А тебе так і звуть, кощей? 
— Ще мілорд молодший, – не задоволено відповів блідий, — А в загалі, мати перед смертю назвала мене Азір. А тебе? 
— Кейсі, рада знайомству, – вона протягла руку.
Та  Аріз, хутко зробивши вихор, обняв Кейсі, по дружньому.
Потрапивши в вихор, все навколо замерехкотіло, Кейсі, закрила очі.
❄️❄️❄️
В наступну мить коли Кейсі,відкрила очі, вона вже стояла на твердій землі, ні це був бетон, і вона була в замку, великому просторому залі, чахлик відпустив її коли пропав вихор.
— Що це тільки що було? – запитала дівчинка трішки по хитуючись і розглядаючи залу, темну залу.
— Телепортал. Слухай, мені потрібна допомога, я б не просив, але ти здаєшся розумною, по зрівнянню з тими кого я викрадав... – він зупинився навпроти Кейсі.
— Чим я можу допомогти? – розгубилася дівчинка.
— Мені подобається одна відьма,але... Вона мене не помічає.. Наче я пусте місце. – Аріз, був ображений.
— Я спробую тобі допомогти. Перше, треба.. 
Почувся звук в кармані в Азіра.
Витягнувши і протерши дзеркало, він почав ходити і говорити.
Коли чахлик, закінчив розмову, він повернув дзеркало назад до карману.
— Що ти говорила - потрібно робити?
— Привернути увагу, може щось подарувати, що вона любить, чи хоче?
— Потрібно вияснити, точно сказати не можу. Я тебе зачаклую, щоб ніхто не не зміг нашкодити тобі. Дам тобі все необхідне для походу. Ти підеш до неї і зробиш так щоб вона тобі довірилася.
— Ти хочеш щоб я з нею подружилася?
— Так,  не бійся, вона людей не їсть, бабуся її - могла в піч кинути, а її мати ні. В неї лише магія вогню, і здібність варити зілля, може вийде викрасти у неї приворотне зілля, і підсипати їй, – чахлик, знову заходив по залі.
— А як її звати? – крикнула Кейсі, коли той пішов до дверей.
— Аманда. І ось іще, я дам тобі дзеркало, будемо тримати зв'язок. – Азір, підійшов до дівчинки, і дістав те саме дзеркало, щось прошепотів, а після відав дзеркало Кейсі.
— Це що, відеочат? – здивовано спитала дівчинка, а потім наче щось згадала і постаралася не засміятися.
— Так, але не у всіх воно є, спробуй.
Кейсі, зробила все те саме що й Азір, коли з ним зв'язалися.
Дихнула та протерла, відразу побачивши обличчя Азіра, чахлик дістав копію дзеркала з іншого кармана коли відав перше Кейсі.
— Вау! А як зробити щоб зображення пропало? 
— Воно само пропаде коли потрібно, а тепер ходімо зі мною, я дам тобі все необхідне для походу. – він пішов до одних з чотирьох дверей, а вона слідом.
Вони пройшли темний коридор, з статуй різними, і людськими скелетами, від перших до сучасних, зайшли в з дверей.
Там був склад: одяг, рюкзаки, різна атрибутика, та ліхтарі, все що людина могла кинути та загубити.