Глава 5 . Погляд вовка

Кайден 

Я альфа. Мій обов'язок - відчувати загрозу ще до того, як вона з 'явиться на горизонті. Але з появою Акіри мої інстинкти наче зійшли з розуму . 

Вона стояла навпроти мене на тренуванні . 

   - Ти пахнеш лісом, Акіра ... - прошепотів я , намагаючись зрозуміти, що в ній не так . 

Запах меду , диких квітів і чогось стародавнього , що нагадувало мені казки , які батько розповідав у дитинстві. Вона стверджує, що вона людина, але жодна людина не може так рухатися . Її рухи - це танець тіней . Вона не б 'є силою  , вона використовує мою власну вагу проти мене. Хитро . Дуже хитро . 

Коли прийшла Белла , я відчув  напад люті. Белла завжди була передбачуваною - агресивною і самовпевненою . Але Акіра ... вона закрита книга , яку я хочу прочитати до останньої сторінки. 

 " Вона приховує щось , Кайде " , - прогарчав мій вовк усередині. - " Щось величне . Щось що належить нам " . 

Я назвав її " лисичкою " , щоб роздратувати , щоб побачити, як вона спалахне . І вона спахнула . Її очі на мить стали не просто карими - вони золотилися , як розплавлене сонце. Жодна людина немає такого погляду. 

Я бачив , як вона йшла геть після тренування. Її хода була гравійною , в спина - ідеально рівною. Вона боїться нас , я це відчуваю . Вона боїться мене. Але я не хочу її лякати. Вперше в житті я хочу не підкорити , а захистити . 

Навіть якщо для цього мені доведеться піти проти всього свого клану . Белла права в одному: старійшини вже ставлять питання. Вони відчувають сплески невідомої магії в стінах академії. Якщо Акіра - та , про кого я думаю... якщо вона та сама легендарна Кіцуне... то я маю стати її щитом. Бо якщо клан дізнається правду раніше, ніж я її приручу , вони її просто розірвуть . 

     - Гра стає небезпечною , маленька лисичко , - сказав я в порожнечу спортзалу . - Але я не випущу тебе зі своїх лап .

Любі читачі 

Ви також думаєте , що наш  альфа  - Кайден догадливий 

Напишіть в коментарях.