Глава 48: Глобальне полювання

 Ранком Мін збиралася на базар по покупки. Вона прокинулася в гарному настрої, жваво скочила з ліжка, приготувала сніданок і чай собі та братові.

— Інь, вставай, сніданок уже готовий! Іди, поки гаряче, підігрівати не буду — мені потрібно на базар.

Але жодної реакції не було.

— Інь! Господи, знову пів ночі тренувався, чи що?

Мін пішла до кімнати Іня, але ліжко залишалося застеленим.

— Немає? Він не повернувся з минулої ночі, як побіг рятувати Кіцуне? — сама собі поставила запитання дівчина. — Чорт! Щось сталося?

Мін швидко одяглася, схопила сумку й вибігла на вулицю. День був ясний, ані хмаринки на небі, що віщувало гарну погоду на весь день. Пройшовши вузькою стежкою, дівчина вийшла на головну вулицю, де, власне, й знаходився ринок. На площі скупчилися люди — вони стривожено вигукували, перешіптувалися. У центрі стояв чоловік і голосно оголошував про полювання.

Мін підійшла ближче й побачила одного з імператорських стражників, який читав із великого аркуша указ Імператора. У ньому говорилося:

 Жителі Сяо Мао! Увага, підвищена загроза для країни! Кіцуне напала на село в Японії, перебивши всіх його мешканців. За наявною інформацією, цей демон повернувся в наші землі. Будьте обережні!

Мисливців просимо з’явитися до замку для отримання особистих доручень! Офіційно відкрито полювання на лисицю, також долучаються мисливці з Японії!

Ваша безпека для нас у пріоритеті. Не виходьте після десятої вечора, зачиняйте вікна та двері! Цей демон надзвичайно небезпечний і жорстокий!

За принесену голову демона — винагорода 5 000 000 китайських монет!

— Що? Чорт! Справи кепські! Треба терміново знайти Іня і Кіцуне, поки їх не знайшли першими. Якщо вони все ж повернулися до села, значить, вони в мудреців.

Мін, приголомшена указом, забула, навіщо прийшла на ринок. Тихо вийшовши з натовпу, вона помчала до Інтелектуалів. Дійшовши до місця, дівчина постукала у двері, але ніхто не відчинив. Легенько штовхнувши їх, вона помітила, що двері відчинилися самі, й увійшла всередину.

Навколо панувала тиша. Дійшовши до центру будівлі, вона побачила мертвого мудреця й закричала від жаху. Трохи перевівши подих, Мін поглядом знайшла брата, який лежав без свідомості. Вона підбігла до нього й почала кликати:

— Інь! Інь! Отямся! Інь!

Інь, трохи скривившись, розплющив очі. Побачивши налякане обличчя Мін, він одразу підвівся й міцно обійняв її. Дівчина відповіла тим самим, а потім відсторонилася й запитала:

— Що тут сталося? Де Кіцуне?

Інь коротко розповів про події, а потім вказав на Кіцуне, яка лежала в кутку й досі не прийшла до тями.

— Інь, я була на ринку. Імператор оголосив глобальне полювання на Кіцуне, до нього долучаються й мисливці з Японії. Кіцуне потрібно тікати, інакше ми знову встрянемо. Я хвилююся за нас — вона наробила страшних речей, а ти досі її захищаєш.

— Мін, я й надалі її захищатиму. Якщо тобі страшно — поїдь до Японії або Кореї, а я залишуся з Кіцуне.

— Ні, я тебе не покину. Якщо разом — то разом! Ти для мене єдина дорога людина. Якщо з тобою щось станеться, я не зможу пробачити собі, що не змогла тебе вберегти чи допомогти в потрібну мить.

Інь усміхнувся й обійняв сестру так міцно, як тільки міг. Їхні обійми перервав стогін Кіцуне. Вони підбігли до лисиці й допомогли їй підвестися. Кіцуне виглядала виснаженою, але ознак повного знесилення не було. Вона трималася за голову, намагаючись упоратися з запамороченням.

Мін підійшла впритул до демона й запитала:

— Кіцуне, як ти?

— Мін? У порядку… тільки голова паморочиться. Як ти тут опинилася?

— Неважко було здогадатися, де вас шукати, — з усмішкою сказала дівчина. — Послухай, Кіцуне, Імператор оголосив глобальне полювання. За тобою полюватимуть клани з Китаю та Японії. У Японії дуже досвідчені мисливці — я б сказала, найкращі. У багатьох із них є особлива зброя, яка може завдати тобі чимало клопоту, аж до загибелі.

— Чорт… Ммм… Мін, я знову піду. Не хвилюйся за брата.

— Ні, Кіцуне. Знаєш, хоч я й не надто тебе люблю, а тим більше після того, як ти знову ледь не відправила мого брата на той світ, але Інь тебе кохає. Зв’язок між вами сильний, і якщо з тобою щось знову станеться, він кинеться тебе рятувати — і ви обоє можете загинути. Раз ти втягнула нас у це, будемо йти до кінця. Я пропоную тобі перевтілитися у звичайного мешканця — це сховає тебе на деякий час. Я відведу тебе до майстра, який змінить твою зовнішність до невпізнання. Вуха й хвіст нікуди не подіти, але якщо підібрати одяг, який це приховає, нам не доведеться тікати чи битися.

— Ти думаєш, це спрацює? — запитав Інь.

— А маєш інший вибір? Ти не зможеш вічно її захищати, а однодумців навряд чи знайдеш.

— Так, не знайду. Але Чорна Тінь може відчути її, як і багато досвідчених мисливців. Багато хто навчився вистежувати звірів за запахом, а якщо залучать пошукових псів, Кіцуне не сховається навіть зі зміненою зовнішністю.

— А що ти пропонуєш? — запитала Мін.

Інь замовк. Між братом і сестрою запанувала тиша.

Кіцуне підвелася на ноги, трохи похитнулася, але втрималася. Молодий мисливець підтримав дівчину за руку й сказав:

— Ходімо додому. Відпочинемо, а вранці вирішимо, що робити. Можливо, перевтілення — не така вже й погана ідея, поки не з’явиться кращий варіант.