Глава 30: Зрада

Інь і Мін бігли, не обертаючись, все далі віддаляючись від дому. Як раптом мисливець різко зупинився; перед очима на кілька секунд спалахнула картинка: як Кіцунe кидають у темницю у палаці. Задихавшись, хлопець зупинив Мiн.

— Зупинись, Мін!
— Що сталося, Інь? Тобі погано? — з тривогою спитала сестра.
— Кіцунe — її кинули в темницю!
— Звідки ти це дізнався?
— Провидіння, буквально на кілька секунд: я бачив, як її кидають у темницю, мов сміття, — стискуючи зуби від злості, сказав мисливець.

Мін підійшла до брата і взяла його обома руками за руки.

— Інь, вона вже в руках Імператора, ти їй нічим не допоможеш, залиш її! Провидіння — скоріше за все ілюзія, під якою ти знаходишся через неї.
— Ні, Мін, це зв’язок, він укріпився, коли ми стали ближчими. Я не можу. Я вчинив жахливо по відношенню до неї, я повинен повернутися і визволити її.
— Не дурі, Інь — підеш туди один, тебе там поб’ють, як піньяту!
— А хто сказав, що я піду один? — із хитрою усмішкою промовив мисливець, додавши: — Біжи цією стежкою до самого кінця, вона має вивести тебе в людне місце. Сховайся за допомогою амулета серед людей, я визволю Кіцунe, знайду тебе, і ми втечемо з країни, якщо це буде можливо.
— Але...

Іня вже не було видно; лише легкий вітер торкнувся волосся Мін. Дівчині довелося послухати брата, і вона ринулася вздовж стежки. Вона бігла якнайшвидше, не зупиняючись надто довго, щоб не видати своє місцеперебування. Мін дісталася до села без назви; у селі жили дуже бідні люди. Трохи відновивши дихання, дівчина зайшла в село: всі перехожі кидали на неї погляди, але вона не звертала уваги — була зайнята пошуком пустого будинку.

— Господине, вибачте, я тут не місцева, ви не могли б підказати, чи є пустуючі будинки? — мило усміхнулась дівчина старенькій.
— Орендувати хочеш, внучко? — спитала старенька.
— Ні-ні, господине, я шукаю просто будинок, який нікому не потрібен, можна навіть занедбаний.
— Пройди тією вулицею і зверни праворуч; там стоїть двоповерховий занедбаний будинок. Якщо умови для життя підуть, можеш залишитися там.
— Дякую, господине!

Мін поклонилася і пішла вказаним напрямком. За кілька хвилин вона опинилася біля будинку. Зайшовши всередину, вона оглянулася: загалом будинок був у непоганому стані — десь провалився підлогу, десь були діри в стінах, десь вибиті вікна, але для життя кілька тижнів він міг цілком підійти.

— Ну що ж, треба прибрати тут, поки Інь проводить операцію зі спасіння цієї чортівки, — пробурмотіла вона.

Інь повернувся в Сяо Мао, підбіг до хати Міхаеля і постукав. Двері одразу відчинилися. Мисливець влетів у будинок, намагаючись перевести подих, а потім сказав:

— Міхаель, мені потрібна твоя допомога!
— Що сталося?
— Я вчинив дуже погано: через мене Кіцунe забрали у палац. Немає часу пояснювати, ти мені допоможеш її визволити?
— Чому я маю тобі допомагати? Я не хочу наживати собі проблем, Інь.
— Проблем не буде. Один я не впораюсь, будь ласка, я її люблю, розумієш?! — поспішно сказав мисливець.
— А-а, ось воно що — значить, чутки в кафе не брехали про вас. Зрозумів. Ну добре, мені подобається твоя сестра, Інь, але навряд чи щось вийде між нами, тому я розумію. Гаразд, я допоможу.
— Ох, дякую, Міхаель! Стоп — що?! Тобі подобається Мін? Коли ти з нею зблизився?
— Це зараз так важливо?
— Звісно! Вона моя сестра!
— Міг би менше часу проводити з Кіцунe — тоді знав би більше. Поки ти гуляв з демоном, твоя сестра тужила на самоті вдома; вона часто приходила в кафе, і ми там проводили час. Але не хвилюйся, я до неї не торкався. Я поважаю жінок і не стану чіпати дівчину без її згоди.

Інь і Міхаель вирушили до палацу. Дійшовши до воріт, Міхаель спитав:

— Який план?
— Плану немає, нам потрібно лише визволити Кіцунe, не привертаючи уваги.
— Ти знаєш, де темниця?
— Шукатимемо.
— Супер! Порятунок обернеться провалом.

Поки мисливці шукали темницю, Кіцунe сиділа в кутку темної камери, з піджатими до грудей колінами. Її голова була опущена, і по щоках котилися сльози. Вона відчувала присутність Іня; через це їй ставало ще болючіше, бо вона не могла викинути з голови образ втікаючого мисливця та його сестри. Сльози та смуток раптово перейшли в лють: демон охопила непереборна злоба до Іня, її очі стали кривавого кольору, а обличчя спотворилося зловісною гримасою:

— Ну, Інь, потрапишся мені — порву тебе на клапті!

Але серце демона застукало, наче от-от вискочить з грудей; вона сіла і знову заплакала:

— Більше за все я не переношу зради!

Тим часом у тронній залі Імператор жестом покликав свого радника.

— Так, Ваше Величносте!?
— Як там моя племінниця?
— Сидить у кутку і постійно плаче, Ваше Величносте. Що ви збираєтеся з нею робити?
— Я хотів позбавити її життя, але плани змінилися: я зведу її з розуму, дочекаюсь, коли вона втратить контроль над своєю людяністю через зраду хлопця, і зроблю з неї чудову зброю, щоб убивати інших тварюк, які не заслуговують на життя. Цей демон унікальний: у пориві відчаю вона трансформується в істоту, значно сильнішу, ніж зазвичай.
— Це безпечно для народу і для вас?
— Не хвилюйся, друже мій — я завжди зможу її вбити.

Тим часом Інь і Міхаель прочесали всі кути палацу і, нарешті, дісталися до темниці. Тихо пройшовши довгим коридором і заглядаючи в кожну камеру, їм вдалося знайти Кіцунe.

— Кіцунe! Я тут, я витягну тебе звідси.
— Пі-ді-ть! — беземоційно випромовила лисиця і з гуркотом підійшла до ґрат.

Побачивши, з якою ненавистю і смутком дивиться Кіцунe на Іня, у мисливця розширилися очі.

— А чого ти так дивишся? Ти думав, я зустріну тебе з розпростертими обіймами? Я відчувала, що ти тут — ти міг би набагато швидше знайти мене, використовуючи наш зв’язок, але ти цього не зробив, отже твій вчинок пояснюється. Ти мене не любив, а лише прикидався, щоб потім для забави мене вбити!
— Кіцунe, що ти таке говориш? Мені шкода, що так вийшло — я не міг кинути сестру в тій кімнаті з тими мисливцями.
— А мене, значить, міг? Ти бачив, що вони зі мною зробили, але ти побіг рятувати сестру! Інь, ти міг відвезти Мін подалі від дому, а потім повернутися за мною, але ти втік разом з нею. Я для тебе нічого не значу. Усі твої почуття до мене — суцільна брехня. А я повірила тобі, думаючи, що можу бути кимось коханою.