Глава 1: Початок

Інь – молодий мисливець. Живе з молодшою ​​сестрою, на життя заробляє полюванням на тварин, рідкісних тварин та магічних істот.

Сестру звуть Мін.

Одного ранку Мін пішла в торговельний ринок, купити продуктів на вечерю. Почувши як розмовляли дві сільські дівчини , втрутилася у розмову:

Дівчатка, що обговорюємо? -З цікавістю запитала Мін

-А Ти не знаєш? Все село гуде. Сьогодні вночі у лісі бачили Кіцуне!

-У сенсі? Кіцуне винищили багато років тому, хіба десь з'явилася? -Злякано промовила Мін

-Не знаю. Слухай Мін, нехай твій брат розвідає ситуацію. Це чутки від п'яних гуляк. Я не вірю в це. А твій братик мисливець, якщо вона справді існує, то нехай принесе голову імператору, за одне й прибуток отримаєте хороший.

Голову? Вам не шкода цих істот? стривожено запитала Мін

-А чого нам має бути їх шкода? - засміялася дівчина.

Вони ж тварюки, а не люди. Спокушають чоловіків, а потім поїдають їхні душі. Чому нам має бути шкода? Або ти за одне з ними?! - обурено промовила одна з дівчат.

-Ні, ви, що? Ні, звісно. Я поговорю з братом.- Сказала Мін і пішла геть...

Всю дорогу додому Мін не полишали думки про Кіцуна. Вона завжди мріяла побачити хоч одну лисицю, хоч це страшенно небезпечно, але дівоча цікавість просто не давала спокою.

Після приходу додому, Мін розповіла братові про розмову на базарі, що він сказав:

-Кіцуне? Ти серйозно? Їх нема. Це нашим місцевим алкашам здалося чогось, а твої подруги ведуться на дитячі казки! Засміявся Інь.

-Інь, але може давай перевіримо разом? Аж раптом вона і правду існує!

-І що потім мені з нею робити? Якщо й правда вона є? Я не вбиватиму її. Це все ж таки майже людина. Суворо сказав Інь.

-Давай завтра це і перевіримо!

-Добре Мін, фіг з тобою, завтра вночі вирушимо на полювання вдвох. Це лисиця, так що небезпеки не буде. Я знаю, як ти хотіла зі мною піти на полювання. Ось він твій зоряний час! А тепер лягай спати, мені ще до полювання тебе підготувати треба.

-Добре братику, добраніч!