Після усіх знайдених та розкритих таємниць Шотландської вежі, Річард, Ендрю та Бобрю вирішили, що настав час помститися Аркатую за те, що збрехав про історію Шотландської вежі. Вони зустрілися з ним, і показавши усі докази, він розізлився:
- Ви не маєте права мені таке казати! - Аркатуй ще більше розлютився і почав виправдовуватися: - Це все брехня! Я нічого не збрехав!
Річард спокійно посміхнувся і сказав:
- Аркатує, ми знаємо правду. Ми вивчили історію Шотландської вежі, переглянули документи, знайшли свідків. Твоя брехня була виявлена.
Аркатуй зрозумів, що його вигадки більше не можуть приховатися. Його обличчя зіпсувалося від гніву і страху.
- Ви ніколи не зможете знищити мене! - крикнув він. - Я маю свою силу!
- Ти можеш мати свою силу, Аркатує, але ми маємо правду і справедливість на нашому боці, - сказав Ендрю, підтримуючи Річарда. - Ти був на декілька кроків перед нами, але ми догнали тебе.
Бобрю, який мовчки стежив за усім цим, вирішив додати своє слово:
- Аркатує, ти можеш втекти звідси і сховатися, але правда завжди знайде свій шлях. І тоді ти будеш сам на сам зі своїми брехнями.
Аркатуй збентежено подивився на трьох друзів перед собою. Він розумів, що вони праві, і його плани руйнуються. Його гордість та злість не давали йому визнати свою поразку.
- Ніколи! Я не визнаю свою поразку! - кричав Аркатуй, але його голос здавався слабким та безсилим.
- Твої слова не мають значення, Аркатує, - запевнив його Річард. - Ми довели свою правду, і це все, що потрібно.
Аркатуй злякано озирнувся, розуміючи, що нічого більше він не може зробити. Його плани зруйновані, його брехня виявлена. Він не мав іншого виходу, крім того, як втекти звідси.
- Добре, - промовив він з відчуттям поразки. - Я визнаю свою поразку. Але пам'ятайте, це ще не кінець. Я ще повернуся!
І з цими словами, Аркатуй швидко розвернувся і втік звідси, зрозумівши, що від них більше нічого не вдієш.