3

Час тягнувся неймовірно довго. Кожна хвилина пригнічувала сильніше попередньої. У кімнаті не висіло механічного годинника і всі потай цьому раділи: була б нестерпна мука слухати, як секунда за секундою спливає час, що не приніс жодних результатів. Було не жарко, та кожен із працівників по третьому колу облився потом. Найгірше було Віктору. З кожним новим оновленням він ненавидів «Спасіння» ще більше, навіть, коли здавалося, що більше вже нікуди: зростала кількість людських смертей. За три дні самогубством покінчило життя близько двох тисяч українців, ще три десятки було вбито за наказом кураторів.

– А може там немає ніяких кураторів? – першим не витримав Микола, чим привернув до себе увагу всіх товаришів-службовців, в чиїх очах читалося: «Продовжуй». – Серйозно. Всі повідомлення ідентичні, відповіді – схожі, алгоритм – незмінний.

– Ти вважаєш, хтось настворював ботів? – скептично поцікавився Віктор.

– Чом би й ні?

– Неможливо, – втрутився Денис. – Софія правильно підмітила, всі сервера почали підтримувати «Спасіння» в парадоксально точний час, а ботів потрібно було б створювати й завантажувати, і навіть, якби комусь вдалося це зробити одночасно скрізь, усе одно була б різниця хоч у декілька секунд.

– З ваших суджень виходе, що організована група злочинців це не могла створити, однак хтось один зумів завантажити абсолютно точні копії сайтів і спільнот на тисячі різних серверів, зробивши це в один і той самий час із точністю до секунди.

Усі промовчали. Божевільна теорія, висунута Миколою, насправді максимально точно зліплювала докупи усі відомості, що встигли зібрати колеги за останні три з половиною доби.

– Шановні, з огляду на відомі нам факти випливає, що усю цю метушню було запущено в один клік. Чи це не абсурдно?

– Абсурдно, – пролунав спокійний голос Софії, – та з чого ви взяли, що один клік запустив саме той механізм, який ми досліджуємо зараз?

Уся увага вмить перемкнулася на неї.

– Що, як ми шукаємо не там? Зазвичай складній програмі передує більш простий відповідник, то чи не варто нам спершу знайти менш помітну програму чи спільноту зі схожими особливостями?

– Як ти пропонуєш це зробити? – з недовірою поцікавився Микола.

– Та хоч фрази в пошукову стрічку вбивати, все одно якийсь прогрес, – почала дратуватися Софія.

– Ти, певно, знущаєшся. Ми – кібернетики, а не школярі, що списують контрольну!

– Маєш кращі варіанти? – запитав Денис.

Микола знітився.

– Навіть, якщо першовідправник мав простіший алгоритм, це не відміняє того факту, що дочірні спільноти – будемо вважати, що вони контролюються програмою – одночасно виникли на досить широкому просторі, як ви це поясните? – поцікавився Віктор.

– Вони могли зайняти місце заздалегідь підготовленої прихованої платформи, – розмірковував Денис.

– До чого ти хилиш? – не зрозумів Віктор.

– Ти ж не маєш на увазі… – запанікував Микола.

– Саме так, – підтвердив його побоювання керівник, – основою для устаткування «Спасіння» послужив…

– Вірус, – закінчила Софія.