Кібер-Боги

Розділ 2 "Ідея"

Ранок минув, як завжди: вони поснідали, і Майк пішов на роботу раніше, а Джинджер відвела Тобі до школи.

У цей день Майк сяяв – він був натхненний ідеєю і якнайшвидше намагався дістатися до роботи. Щойно прийшов, його відразу зустріли.

Кларк: – Ти чого такий втомлений, біг чи що?

Майк: – Послухай, давай створимо богів.

Сказав він, задихаючись.

Кларк: – Що?

Майк: – Треба зібрати всіх інших інженерів і піти до Вінсента. Це потрібно почути.

За тридцять хвилин вони вже всі були в кабінеті. Наприкінці столу сидів Вінсент.

Вінсент: – Отже, я так розумію, у тебе є ідея, Майку?

Майк: – Усе вірно. Шановні колеги, ми не зможемо контролювати природу, але боги зможуть.

Усі переглянулися.

Вінсент: – Ха, боги?

Майк: – Саме так. Ми повинні створити богів для сонця, води, землі та неба. Вони все контролюватимуть.

Усі інші ледве стримували сміх.

Вінсент: – Так, по-моєму, ти трохи перегрівся на сонці.

Сказав він, посміхнувшись.

Майк: – Та послухайте, можливо, це звучить дивно, але це реально. Ми створимо оболонки у формі давньогрецьких богів. У кожного з них ми впровадимо інформацію, пов’язану з їхньою стихією. У бога неба і грому Зевса буде впроваджено інформацію про молекули неба, елементи грому та всю іншу інформацію, пов’язану з небом. А він, своєю чергою, завдяки аналізу зможе контролювати кожен атом неба, тим самим регулюючи швидкість вітру та запобігаючи ураганам. Те саме і з богом води Посейдоном, наприклад. Керуючи кожним атомом води, він зможе запобігати цунамі, і більше не буде жодних штормів. І так із кожним.

Після цих слів ніхто більше не сміявся, навпаки – усі замислилися.

Вінсент: – Хм, у принципі це ідея, але чому тоді не можна створити величезний купол з інформацією? Навіщо створювати саме богів?

Майк: – Ви тільки уявіть, скільки потрібно мікросхем з інформацією. Буквально все про атоми кожної зі стихій. Якщо ми створимо купол у ширину, тоді кількості мікросхем може не вистачити. Але якщо робити саме богів і саме у висоту, інформації вистачить. Мікросхеми йтимуть у довжину, відповідно їх буде більше. Проте вони повинні бути приблизно п’ять кілометрів заввишки. До того ж, для кращого контролю, у них мають бути руки з сенсорами на пальцях – так керувати тим же вітром або водою буде простіше. Від купола такого ефекту не буде.

Вінсент: – Ти говориш про неможливе. Скільки часу піде на їх створення? Ти уявляєш, що станеться зі світом за цей час? Так за цей час ми всі можемо померти!

Майк: – Я розумію, але ж ви самі казали, що для нас немає нічого неможливого. І хіба є інші варіанти? Якщо так, давайте послухаємо. Говоріть, колеги, які ваші ідеї?

Усі мовчали.

Інженер: – Вінсенте, я погоджуся з Майком. Це найкраща ідея, найреальніша з усіх. Звичайно, ми постараємося вигадати ще щось, але не факт, що вийде щось путнє. До того ж, часу на роздуми витрачати небажано.

Вінсент: – Гаразд, дам вам ще один день. Якщо нічого не придумаєте, тоді візьмемося за створення богів.

Інженер: – Як скажете, сер.

Нарада закінчилася, всі почали розходитися.

Кларк: – Ну ти й видав, старий. Справді думаєш, що це спрацює?

Майк: – Повір, я в цьому абсолютно впевнений. Знадобиться багато ресурсів і часу, але це можливо.

Наступного дня вони знову зібралися на нараду.

Вінсент: – Ну що, колеги, ідеї є?

Ніхто нічого не сказав.

Вінсент: – Я так і думав. Тоді обговоримо ідею Майка. Або краще назвати це проектом «Кібер-Боги».

Інженер: – Для створення таких масштабів знадобиться команда з десяти тисяч людей. Якщо працюватимемо над ними щодня – впораємося за три роки.

Вінсент: – Три роки… Скільки ж людей загине за цей час…

Майк: – Краще зібрати роботів і зупинити катаклізми, ніж мучитися від них до кінця життя! Зрозуміло, що вони будуть оснащені багатьма механізмами всередині. Але головний чип, який відповідатиме за всі процеси, буде їхнім серцем.

Кларк: – Досить тонка робота. У цьому чипі має бути безліч мікросхем, з’єднаних між собою. Якої приблизно висоти він повинен бути?

Інженер: – Якщо враховувати зріст одного з роботів, а це, як казав Майк, п’ять кілометрів, тоді чип повинен бути близько двохсот метрів.

Вінсент: – На це піде безліч сталі, титану та алюмінію, не кажучи вже про електроніку. Якщо вже на те пішло, я отримаю дозвіл від НАТО, ООН, ВООЗ і уряду. Ваше завдання – спроєктувати креслення. Даю вам на це два тижні. Усі, хто за цим столом, працюватимуть над ними спільно, без винятків. Якщо часу не вистачить – дам ще два тижні, але не більше. Майк буде головним.

Майк: – Як скажете, сер.

Усі інші погодилися.

Після цього вони всі разом зібралися в окремій кімнаті й почали міркувати. Увечері Майк повернувся додому, його радісно зустріли дружина та син.

Джинджер: – Ну як день?

Майк: – Добре, тепер усе зміниться.

– сказав він із посмішкою.

Джинджер: – Розповідай швидше.

Майк покликав Тома і розповів їм усе про ідею.

Том: – Ого, справжні боги?!

Майк: – Так, сину. Такі, про яких ти мені розповідав.

Джинджер: – Це просто неймовірно... Ти і справді в це віриш?

Майк: – Синку, іди поки до кімнати.