
Було на світі чарівне колечко. Воно здійснювало усі бажання. Колечко було зроблене із простого заліза і зовсім нічим незвичним не вирізнялося з-поміж інших прикрас. Через це король, який отримав це колечко у спадщину, викинув його у вікно, говорячи:
- Королю не пристало носити всякий мотлох!

Колечко упало на дорогу, по якій йшла служниця. Дівчина побачила прикрасу і підняла її.
- Якщо цей дідуган не схотів тебе носити, - сказала дівчина, - ні його доця-принцеса, то чому я, найвродливіша дівчина у цілому світі, буду тебе носити?

Спесива дівчина хотіла уже жбурнути прикрасу до хліва зі свинями, як раптом у її голові промайнула одна думка.