Минув час і Страшко із хлопчака зробився парубком. Та таким легінем, що й словами не описати! Зі всіх сторін красивий, високий, жвавий, на всі руки майстер... Але найкрасивішими у нього були очі, як голубе небо, і волосся, біле-біле, наче сніг.
В той час Злий король збільшив данину вдвічі й бідні селяни ледве ноги волочили від тяжкої праці. І мати Страшка занедужала від важкої праці. Виявилося, що вона таємно від сина помагала своїй сусідці, бо та геть охляла від роботи. У неї ж то не було сина, аби їй помагав. А у баби-повитухи був він, Страшко, котрий всю роботу за неї робив.
Баба-повитуха померла. Але перед смертю розповіла своєму сину всю правду про його народження і призначення.
Відредаговано: 20.08.2024